Ми з чоловіком живемо у квартирі моїх родичів і платимо лише за комуналку. Щомісяця ми відкладаємо гроші на власну квартиру та вже зібрали досить пристойну суму грошей. Благо у нас хороші зарплати, тож жити можемо в достатку.
І все було б непогано, якби на нашій шиї не сиділа моя свекруха. Ользі Андріївні 65 років, вона живе сама, отримує пенсію, але їй її не вистачає. Ще давно ми домовилися, що допомагатимемо їй з оплатою комунальних та доставкою продуктів. Але й цього свекрусі завжди мало.
Днями зателефонувала до чоловіка і сказала, що впала. Мовляв, скинь мені кілька тисяч на лікування. Яке це лікування, незрозуміло.
Я не витримала і вихопила у чоловіка з рук телефон. На емоціях почала з’ясовувати стосунки. Виявилося, зі свекрухою все гаразд. Їй якусь мазь виписали ногу мазати, обійшлося легким ударом.
Виникає питання: навіщо кілька тисяч? У відповідь тиша. Але чоловікові моя сцена не сподобалася. Він потурає матері і завжди ведеться на її маніпуляції у спілкуванні. Пам’ятаю випадок, коли Ольга Андріївна зателефонувала та почала скаржитися. Побачила в магазині якусь дорогу ковбаску і так захотілося. А грошей нема.
А потім свекруха тонко натякнула, що стоїть біля банкомату. Мовляв, нехай синочок скине потрібну суму і вона піде купити собі цю ковбасу. А Костя матір жаліє, бере в руки телефон і одразу переказує гроші. Причому стільки, що цією триклятою ковбасою можна цілу родину нагодувати!
Я втомилася від цього. Іноді мені здається, що ми з чоловіком ніколи свого житла не купимо. Мені настільки набридли постійні вимагання свекрухи, що я вирішила порахувати, скільки грошей йде на неї в місяць.
Коли я озвучила цю цифру чоловікові, у нього очі на лоба полізли: «Та ти жартуєш!»
Потім у нас інші проблеми почалися, і я зам’яла цю тему. Але Ольга Андріївна вміє нагадувати! Днями попросила мене купити їй кілька вазонів у квартиру. Пообіцяла, що віддасть мені гроші за них. Я, звісно, здивувалася. На радостях обрала для неї найкращі квіти. Пощастило.
Але коли я віддала свекрусі куплені вазони, вона кинула мені коротке спасибі. На цьому й закінчилося. І ось тут я не витримала:
«Ольго Андріївно, ви по телефону сказали мені, що віддасте гроші за квітки».
Свекруха глянула на мене запитливо. Причому так, ніби це я винна їй гроші, а не вона мені.
«Дорога Свєточко, я тобі такого не казала! Думала, ти з доброї волі примчала до мене з подарунками. Глянь, яка краса!» — ніби знущаючись, відповіла моя свекруха. У той момент мені здавалося, що я зараз розіб’ю до біса всі ці вазони. Але розсудливість взяла гору.
Я просто мовчки розвернулась і вийшла із її квартири. Але в машині не витримала та залилася гіркими сльозами. Я не розумію, що мені робити і як говорити зі свекрухою. Вона буквально висмоктує з мене усі соки. Енергетичний та грошовий вампір!
Приїхавши додому, я розповіла всім чоловікові. Йому ця ситуація дуже не сподобалася, хоча раніше він завжди був на боці матері. Мовляв, вона вже старенька, треба бути терпимішим і бла бла бла бла. Але я втомилася терпіти її витівки!
Костя пообіцяв, що поговорить із нею. Але я боюся, що це не дасть жодного результату. Починаю думати про те, щоб вести із чоловіком роздільний бюджет. З моєї кишені свекруха не отримає більше жодної копійки!
