Чотири роки тому, я сиділа, як завжди в соціальних мережах. Багато спілкування та непотрібних людей. Серед них було мало тих, з ким можна було поговорити, посміятися і обговорити щось особисте.
Якось у мене почалося спілкування з одним молодим чоловіком, він старший за мене на пару років, не з мого міста і навіть країни. Спілкувалися ми досить близько, але не заходили далеко. Гарні дружні стосунки. Проводили добу безперервно на сайті. Але раптово, навіть і не пам’ятаю через що, він пішов із мого життя. Потім періодично з’являвся, обмежувався одним смс і все на цьому.
Минуло два роки. На сайті, де ми з ним спілкувалися, я вже не сиділа, але на пошту прийшло смс. Була здивована. Згадала його. Вирішила знайти в іншій соц. мережі. і одразу знайшла. Багато з часу нашого знайомства змінилося у його житті. Він відслужив та став військовим. Сім’ю свою не завів. А в мене так само було, батьки, робота, будинок.
Почали спілкуватися, ніби й не було цих двох років. Говорили багато, потім він мені освідчився у коханні. Запропонував зустрічатися і чекати на нього. Мені не було чого втрачати, та й подобався він мені. Минуло пів року, і він до мене приїхав у відпустку, і далі всі відпустки ми проводимо разом. Загалом, все в нас добре, якби не одне, але! Перші місяці наших стосунків були нормальні, а потім жахливі сцени ревнощів, образи та сльози.
Ось я з ним уже два роки, за цей час я багато чула про себе, багато сліз пролила. Кожного разу коли він приїжджає ми сваримося. Багато разів в очі казав, що я йому не потрібна, і він мене не тримає. А потім підходить і каже, що без мене не може і все це просто ревнощі.
Не знаю, що робити та як бути далі. Приводу для ревнощів не даю, не гуляла до нього і зараз вірна. Поганих звичок не маю, симпатична, ніби й не дурна. Все моє спілкування в мережі в минулому, він видалив сторінку. До подруг ревнує і навіть до батьків.
Так визнаю, може і я десь не права. Але я завжди при сварці йду першою на примирення, намагаюся його заспокоїти і не казати нічого зайвого. Своєї думки у мене практично немає. За рік ми переїдемо до нього. Знаю лише одне, там я буду абсолютно одна. І мені страшно від того, яким він може стати! І що може статися зі мною.
