Останні десять років мене переконують у тому, що мені терміново треба народжувати

Мені 27 років, у мене є коханий чоловік, з яким у нас все просто чудово вже три роки. Я щаслива і мене все влаштовує, але кого це хвилює? Адже рідні та друзі обов’язково, краще за мене знають, що і коли мені треба робити.

Особливо мене дістало те, що останні десять років мене переконують у тому, що мені терміново треба народжувати. Знайти відповідного мужика, швиденько його на собі одружити – і з усіх ніг до пологового будинку!

Таке враження, що для всіх людей це якась нав’язлива ідея, але навіщо свої страхи і комплекси транслювати на мене? Я не проти дітей, але всьому свій час. Поки що, я хочу пожити для себе, і мій коханий чоловік мене повністю підтримує.

Та й яка всім справа до того, коли я хочу заводити дитину і чи взагалі хочу? Ображати родичів і посилати їх матюками разом із їхніми нетактовними нав’язливими питаннями не хочеться, але я вже практично на межі.

Розповідаєш близьким про те, що навчилася кататися на велосипеді, ходила на цікавий фільм чи концерт, вирішила зайнятися фотографією чи навчилася малювати, а відповідь завжди одна: «Робити тобі нічого, народжувати час! Ось заведеш дитинку – і не буде часу на всякі дурниці!»

І ця універсальна мантра використовується з приводу і без, у будь-якому випадку, і головне з невинним виразом обличчя. Мовляв, хочемо як краще, наставляємо тебе на істинний шлях, ти нам ще спасибі скажеш, що ми тебе, дурну, врятували від страшної долі бездітної старої діви.

Люди, будь ласка, займайтеся своїми справами! Розв’язуйте власні проблеми, не лізьте в чужу спальню зі своїм домознавством і бабусиними міркуваннями «про жіноче щастя» та «призначення жінки».

Моє терпіння вже закінчується і скоро я почну питати, чому ви не розлучаєтеся зі своїми безробітними чоловіками, чому правильно обрані вами батьки сімейств пішли від вас до коханок, не дивлячись на ваше виключно правильне розуміння устрою світу.

Чому вашій дитині від вас потрібні лише гроші або чому ви самі досі не народили «славного бейбіка». Я не хочу робити вам боляче, але ви мене змушуєте, дорогі друзі та родичі, і мені доведеться захищатися.

 

Related Post

Історія про “щасливе” подружнє життя моєї колегиІсторія про “щасливе” подружнє життя моєї колеги

Я впевнена, що кохання не триває все життя, навіть якщо чоловік і жінка прожили разом до самої старості. Їх пов’язує звичка, діти, нажите майно, яке не хочеться ділити, або, можливо,

Свекруха зробила подарунок, який в результаті забрала назадСвекруха зробила подарунок, який в результаті забрала назад

Кумедно якось так вийшло, ну справді. “Подарувала” свекруха Марина Володимирівна квартиру сину, але так і не переоформила її на Стаса. Ми без її відома чхнути не можемо! Та що там