От наче ми вже й переспали і все, а навіщо людина до останнього запевняє, що в неї нікого немає, навіщо він пише, до чого взагалі всі ці виправдання?

Не хотіла, але несподівано стала для себе коханкою.

Історія найбанальніша. Познайомилася з молодою людиною (30 років, мені 25) чудове спілкування, цікавий, розумний, цілеспрямований, мій ідеал. Працюємо разом.

Раптом на роботі зайшлося про нього і сказали, що він бабій. Місто у нас маленьке, я ніколи про нього нічого і ніде не чула, вірити на слово звичайно не стала. Поговорила з ним особисто, він сказав, що це чутки. Тему було закрито.

Але тут раптом мені показують дівчину і кажуть, що вони вже багато років живуть, у неї дитина від іншого шлюбу. А ми, звичайно, з ним уже переспали і не раз. Я в нього питаю, чи є в нього дівчина, чи він відповідає, що вільний.

Все добре, спілкуємося далі, так само бачимося. Бувало, сварилися, могли не спілкуватися, але він перший же писав, вибачався і намагався розпочати спілкування наново, навіть писав не щоб переспати, а просто, наприклад, привітання зі святами.

Дівчину я його знайшла в соцмережах, там немає жодного натяку, що вони разом або колись були разом, тому все це спускалося на гальма. Але тут зі знайомими випадково зайшла розмова, і вони розповіли, що бачили їх разом у магазині.

Спершу вона на Новий рік купила йому дорогий телефон (а він мені писав усю новорічну ніч). Нещодавно вони знову разом купували щось для дому, але при цьому ми з ним також спимо і бачимося.

Коли я написала йому, що знаю, що вони були разом у магазині, він написав мені багато повідомлень, які я навіть не хочу читати. Навіщо?

Що це за такі люди? От наче ми вже й переспали і все, а навіщо людина до останнього запевняє, що в неї нікого немає, навіщо він пише, до чого взагалі всі ці виправдання?

Я можу сказати, що цей хлопець людина з дуже гарною зовнішністю та дуже цікавий. У нього може бути багато дівчат, але навіщо? Навіщо брехати, якщо правда вже й так відома.

Related Post

Переконалася – добро караєтьсяПереконалася – добро карається

Після закінчення медичного коледжу, влаштувалась, не швидко звичайно, на хорошу роботу. Колектив нормальний, прийняли, як свою, з усіма одразу порозумілася. Попрацювала з пів року, і тоді в нас звільнилося місце,