– Погостювали, і годі! Здається, я вже просив тебе нічого не давати моїй дочці! Але ти наче не чуєш! Спочатку був торт, тепер ти вирішила випробувати ігристе!
– Зараз мама з татом приїдуть, – Валентин зайшов до кімнати, де Олена укладала
– Мати одна виховує. Працює з ранку до ночі, додому пізно приходить. А хлопчик наданий сам собі… Ось і бешкетує
– Знову хуліганить! – обурений голос сусідки Антоніни Семенівни лунає по всьому під’їзду. –
– Я Ганна. Ганнуся, як колись називав мене ваш покійний чоловік. І в мене до вас дуже серйозна розмова. Ви мене запросите до будинку?
Після того, як не стало чоловіка Тетяни минуло лише два місяці, коли на її
– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякую діду та бабусі!
Мишко з дитинства виховувався у бабусі та дідуся. Мати Тетяна народила його у сімнадцять
– Ну, ви мене назад у дитбудинок віддасте? Та тітка сказала, що ви поспішили, взяли мене, бо не знали, що дитина народиться. А я не свій…
Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони
– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса буде – город, ягоди, гриби у лісі збирати можна
Галина лише почала звикати до пенсійного життя. Шістдесят років за плечима, тридцять п’ять із
Вони відпочити хотіли, а ти їм одразу про дах, про грядки…
Червень був у самому розпалі: – Насте, привіт. А ви чим займаєтесь на своїй
«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах
Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і страху
– А я тобі тепер не мама! Бабусею, можливо, Маринці й залишуся, а для тебе я з цього дня – Єлизавета Марківна! Або взагалі ніхто, так навіть краще
– Розумієш, квартиру цю доведеться продати, – Семен дивився в підлогу, не підіймаючи очі,
Ба, смійся! Люблю твій сміх
– Алло, бабусю, це Сашко! Ба, я у в’язниці! – Де ти, любий?! –

You cannot copy content of this page