Життєві історії 0
– Давай так, – ти відмовляєшся від своєї частки в батьківській квартирі, а я тобі… ну, колись віддам. Або коли батьків не стане, ти однушку забереш. Боря не витримав і засміявся. – Колись? Єгоре, ти сам себе чуєш? Ти пропонуєш мені подарувати тобі зараз, в обмін на твоє слово честі, колись?
– Ой, почалося! – Єгор скривився. – Ти у своїй трикімнатній квартирі зажерся зовсім?
Життєві історії 0
– Світлано, а з квартирою що робитимеш? Дівчина зітхнула, таки вона не помилилася на самому початку, і ця жінка теж розраховувала на свою частку. Як усе передбачувано. – Тітко Дарино, ця квартира по праву належить мені!
– Привіт, Світлано, як у тебе справи? Дівчина здивовано подивилася на слухавку, вона не
Життєві історії 0
– Облінилася ти вкрай…
– Так, Дашо, у нас новини. Я запросив на завтра свою маму, так що
Життєві історії 0
Я тягла чоловіка п’ять років, поки після одного дзвінка не дізналася про його квартиру, яку він здає в оренду потай від мене
– Алло? Це квартира Миколи Сергійовича? – пролунав у слухавці нервовий жіночий голос. За
Життєві історії 0
– Дочку я люблю, не зрозумій неправильно, але мені потрібний син. Хтось має рід продовжувати! – Пафосно заявив він. Юля засміялася. – Денис, який рід? Ти спадкоємець аристократів чи графів?
– Яку гарну дівчинку ти нам подарувала, Юля, – захоплювалася дитиною свекруха Тетяна Іванівна.
Життєві історії 0
– Вам не довіряє банк, чому ми маємо довіряти? – Запитав Єгор
– Гості з’їжджалися на дачу – здається, так це було у класика. На дачі
Життєві історії 0
Та якби я знав, що ти така погана господиня, навіть не підійшов би до тебе, – розсердився Віктор. – Це ще я винна виявляється? А хто у цьому бардаку винен? Ви, Вікторе Сергійовичу. За три місяці спільного життя ти жодного разу мені не допоміг
– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за
Життєві історії 0
– Я на вокзалі вже третю добу, мені йти нікуди…
Цю дівчину, яка була вже на досить пристойному терміні, я помітила на вокзалі ще
Життєві історії 0
– Ось що ви за такі люди, жінки? Га? Чому, щоб довести вам свою вірність ми, чоловіки, обов’язково маємо йти на якісь крайні заходи? Чому?
Коли дружина була у ванній, Іван подзвонив сусідці: – Ніно, слухай уважно і не
Життєві історії 0
– Денисе, я востаннє говорю! – Або ти виганяєш свою сестричку сьогодні ж, або я йду назавжди! Тут не нічліжка! Я хочу жити у своїй квартирі лише з чоловіком! Без сторонніх
Ця квартира їм дісталася три роки тому, коли Денис отримав спадщину від діда. Трикімнатна

You cannot copy content of this page