Життєві історії 0
– Поганий він зовсім, Антоне. Серце… Лікар сказав – лічені дні. Все кличе тебе, все питає, чи не приїде син? – А як же… він же сказав, що не чекає… – Що чоловік сказав у серцях – одне, а що на душі – зовсім інше. Ти ж єдиний син…
Антон довго стояв біля вікна потяга, дивився, як мелькають за склом знайомі місця. Он
Життєві історії 0
-А за що саме ти вибачаєшся? – уточнила Тетяна. – За те, що залишив мене? За те, що в тебе навіть не знайшлося сміливості відкрито це мені сказати? Чи за те, що лишив мене заради моєї найкращої подруги?
Таня сиділа на дивані, підібгавши під себе ноги, і читала цікаву книгу. Їй уже
Життєві історії 0
– Кохана, ну невже не можна було постаратися? Пересолено, це їсти неможливо! Ти ж сидиш вдома, ніяких турбот, ну навчися вже краще готувати!
– Напевне це не моє. А може, це і на краще, що ми розлучилися
Життєві історії 0
–  Тож не зли невістку! Хочеш бачити онука – посміхайся і махай. Пізно пити боржомі! – Порадила подруга
– Любов Борисівно, а хто вічно товкмачив, що хоче онуків? Ось тепер і сидіть!
Життєві історії 0
– Мамо, я нічим не можу тобі допомогти з твоїми страхами! Якщо боїшся тиску, звертайся до кардіолога, не до мене! – Застудилась – виклич лікаря додому! Я привезу бульйон, привезу компот, але не треба влаштовувати балаган із кожного нежитю
– Ну що, доню, я до вас! У горлі першить, і, здається, температура підіймається.
Життєві історії 0
– Ти віддав ключі від нашої квартири хлопцям, яких ніколи не бачив? – Запитала Варя розгубленого чоловіка
– Льоша, ну ти що? Ні я, ні діти не винні, що в тебе
Життєві історії 0
– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє…
– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду.
Життєві історії 0
Хто старе згадає…
– Іро, ось чим ти годуєш мого сина? Чому Вовочка повинен їсти вчорашнє, та
Життєві історії 0
Ох, Ірино, вибач… Картоплю сьогодні не подужаю. Зовсім не можу! Доведеться тобі самій полоти, – Старанно зображуючи страждання, схопився він за гомілку
Літо на дачі у Ірини та Геннадія Петрових було часом сонця, шашликів та… нескінченних
Життєві історії 0
– Бракує грошей – нехай на своїх дітях економлять, а я мати – вони мені винні
– Син у мене добрий, дбайливий, та тільки з дружиною йому не пощастило, –

You cannot copy content of this page