Життєві історії 0
-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… -У мене точно борrів немає, а ти що нишком три купальники в кредит взяла? – пожартував Микола. -Не смішно. У мене немає кредитів і борrів. А в тебе є
-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… Нарешті вдпустка!
Життєві історії 0
-Де сніданок? -У холодильнику, – спокійно відповіла вона. -Що це означає? – Роман примружив очі. -Це означає, що я заслабла, – зітхнула вона і знову лягла під ковдру. -Значить, ось як. Значить, я повинен не поївши йти на роботу! -У тебе є руки. Відкрий холодильник, зроби бутерброди, завари чай і поїж
-Де ти була? – це перше, що почула Жанна, зайшовши в квартиру. -Я ж
Життєві історії 0
-Розумієте, я хотів би оселитися з вами. Тамара обімліла від такого нахабства, але уява її вже “розігрілася”
Тамара їхала в маршрутці. Сорок років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята, хотілося
Життєві історії 0
– Натерпівся хлопчисько
Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три.
Життєві історії 0
– З тобою все ясно, надійно. Ти сильна! А їй не було до кого більше звернутися. Вона безпорадна
Людмила маринувала м’ясо на кухні, коли у Миколи задзвонив телефон. Він дістав його з
Життєві історії 0
– Якщо ти зараз поїдеш, – тихо сказала Лола, – можеш не повертатись. Зовсім! Забирай свої каністри, інструменти, тракторні каталоги і котися до мами назовсім!
– Якщо ти зараз поїдеш, – тихо сказала Лола, – можеш не повертатись. Зовсім.
Життєві історії 0
– Якщо не візьмете дітей – відвезу в інтернат, – спокійно сказала колишня , і голос у неї навіть не здригнувся
– Ти нам не мати! – заявила Аліса. У її писклявому голосі було стільки
Життєві історії 0
– Мамо, – Світлана теж встала. – Яке прокляття? Яка жінка? Ти про що взагалі?
– Бабуль, уявляєш, ще два роки – і все. Випускний, атестат, і я вільний!
Життєві історії 0
Піде – дружину втратить. Залишиться – мама образиться
Аліса збиралася провести Новий рік із друзями, але передумала. До батьків збирався приїхати брат,
Життєві історії 0
– Лєро, – я прямо подивилася на дочку, – ця квартира моя! Я її отримала від бабусі, тобто від твоєї прабабусі, якщо ти пам’ятаєш. – І? – З викликом запитала Лєра. – Далі що? – Жодного розміну не буде
– Мамо, ти мене взагалі чуєш? – Вигукнула дочка. – Я не можу так

You cannot copy content of this page