-Дівчинку я тобі не залишу. Тобі вона не потрібна, а твоїй бабі тим паче. Не буде їй життя. Ми тепер будемо у великому місті жити, не об’їсть вона нас
Олена поралася по господарству. -Дочко, ти поросятам їсти дала? – почувся голос батька. -Дала…
– Знову вона їде! – Настя жбурнула телефон на ліжко. – Щоп’ятниці! Як за розкладом! Льоша зітхнув, відклав планшет. – Ну що поробиш, сестра ж
– Знову вона їде! – Настя жбурнула телефон на ліжко. – Щоп’ятниці! Як за
– Допомагаю, допомагаю, і я ще погана! – бурмотіла мати, спускаючись сходами під’їзду. – Я ж говорила! Я ж попереджала! Але ж вони розумні! Ось самі й висьорбуйте тепер!
– Ти зла, меркантильна, безсердечна! – випалила дочка. – Я?! – Ти! Ельвіра Юріївна
– Оце так гостя! – Обурилася сестра
– Мамо, ну що ти так метушишся? Не цариця ж до нас приїжджає! Зрештою,
– Ну що, свідоцтво про шлюб все ж таки міцніше, ніж співмешкання? – Насміхалися з Наді мужики
– Я на тридцять років закінчення інституту не піду, у мене потім депресія буде.
Дорога свекруха, запрошую вас на наше розлучення
Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? – Так…
Що за життя пішло – кава без кофеїну, випічка без цукру, люди без совісті
Сьогодні увечері у нас були гості. Молода подружня пара, сучасні та добре освічені люди,
– А ви навіщо тут? За подякою прийшли, що нашого батька не покинули? Дякую, звичайно! Можете вибрати будь-яку річ, і не одну. Нам тут нічого не треба. Все доведеться викинути. Поспішайте, бо ми вже їхати зібралися! – Це ви поспішаєте. Квартиру ваш батько ще за життя переоформив на Андрія
Сергій Єгорович жив один уже багато років. Два сини поїхали одразу після школи на
…А через рік сталася дивовижна подія – Настя та Коля зрозуміли, що насправді дуже близькі за духом. І не лише, як брат та сестра, до речі – не рідні…
– Це ж хто приперся проти ночі?! – здивовано спитав Кирило, підвівши голову з
– Приїхав з відрядження, а вдома записка. Я одразу до вас. Сталося що? -У кімнаті донька. Четвертий день майже нічого не їсть. Погано їй … – старий непомітно змахнув сльозу.
-Мамо, у Миколи з’явилася жінка. – Голос Вікі тремтів від ледь стримуваних сліз. –

You cannot copy content of this page