– Ти Барсика мого до себе забирай. Я на той світ зібралася. Чекають на мене. – сказала Іванівна сусідці. – Вони давно вже чекають. Ще як ти в палаті лежала, як сина не стало. Не дочекаються. – Знаю я. Не вони. Чоловік чекає
Іванівна жила одна вже понад двадцять років. Чоловіка давно не стало. Слідом вона поховала
– Сподіваюся, що з сусідами ви житимете дружно? Особливо з бабусею з четвертого поверху. – А що з нею не так? – Запитай Костянтин. – Та вона нам стільки нервів попсувала за ці півтора місяця! Разів двадцять, напевно, до нас прибігала…
Костянтин та Анастасія були щасливими – нарешті у них з’явилася своя квартира. Причому не
Сховавшись від дощу у старому сараї на дачі, Надя випадково підслухала підступний план рідні покійного чоловіка, і діяла на випередження…
Надія тримала в руках пакет із помідорами й відчувала, як холодні краплі дощу барабанять
– Ні, я все скажу! Нехай твої подруги знають, яка ти марнотратка! Олексій працює в не людських умовах, терпить холод і тяжкість, щоб утримувати сім’ю. А ти що робиш? Купуєш ікру по п’ятсот гривень за банку і влаштовуєш тут банкети! – Репетувала свекруха
Людмила жила в будинку навпроти молодої родини сина і вважала своїм обов’язком придивлятися за
– Соню, ну, будь ласка! – благала її сестра, – не кидай мене. Я без тебе Іллюшу на ноги не поставлю! У мене грошей немає, я не працюю, а ти непогано заробляєш…
– Соню, ну, будь ласка! – благала її сестра, – не кидай мене. Я
– А діти? – Розгублено запитала мати. – А дітей тобі, бабусю, привезли! Зі мною ніхто не домовлявся! Візьми відпустку. Чи, може, ти хочеш, щоб я іспити завалила?
– Мамо, навіщо ти знову погодилася на ціле літо сидіти з онуками? Ти після
— Знову починається… Марин, це ж моя мама. Вона вже немолода, їй важко самій. — Твоїй мамі п’ятдесят п’ять, вона сповнена сил і енергії. Та й справа не лише в цьому. Чому твоя сестра завжди сидить, як царівна, поки я кручусь, як муха в окропі?
— Маринко, золото моє, в суботу чекаємо вас з Женею на другу годину! —
— Сергій має знати, скільки ти витрачаєш і на що. А ще краще — контролювати ці витрати. Сімейний бюджет не терпить хаосу. — Мамо, — нарешті озвався Сергій, — ми ж нормально живемо, не сваримося через гроші… — Не сваритесь, бо ти не знаєш, що відбувається з грішми! — спалахнула Валентина Миколаївна. — А раптом Аня щось приховує? А якщо вона витрачає на щось, про що ти й не здогадуєшся?
Анна повільно розмішувала каву, відчуваючи, як напруга накопичується в плечах. За стіною кухні лунали
– Два роки, Олеже! Два роки я оточувала тебе любов’ю та турботою! Я думала, ми будуємо спільне майбутнє! – Я тебе ні про що не просив! Ти сама все це затіяла. Мені було й так нормально
– Та з тобою просто нудно! Як у бібліотеці. І взагалі, я покохав іншу,
– Це Єлізавета у всьому винна! Через неї Семен під суд потрапив, а я дачу втратила, – скаржилася колишня свекруха
У п’ятницю Ліза поверталася додому у гарному настрої. По-перше, сьогодні вона дізналася, що на

You cannot copy content of this page