– А що, рідний дядько не зможе племінників прогодувати? – обурилася свекруха. – Ну, і жадібна ж ти, Поліна! – Не жадібна. Просто я не планувала, що замість трьох людей маю утримувати шістьох! І готувати на вас я теж не підряджалася, – відповіла вона
– Поліно, а чи не рвонути нам на море? – спитав якось чоловік після
Напевно, в котячому раю Фелікс попросив когось слід, і з’явився ти!
-Та щоб ти подавилася! – Кричала тітка в чорному в’язаному береті, – тобі це
Не закохайся в красеня, з нього ніколи не вийде хороший чоловік, замучуєшся від коханок відмахуватися. Шукай такого, як тато, негарний, зате добрий і вірний
— Дівчата у нас непогані, але начальниця — справжня мегера, — шепотіла мені Катя,
– Розлучитися хочеш?! Будь ласка! Хоч завтра! Я без тебе чудово проживу, хоч мозок ніхто не виноситиме! – Тільки подумай, кому ти будеш потрібна? Ще одна розведенка з причепом! – ніяк не міг заспокоїтись чоловік
З того, як син зайшов у квартиру, мати зрозуміла, що настрій у нього поганий.
-Що ти дивишся на мене, ніби нічого не розумієш? У всіх дорогі телефони, а в мене старий. Набридло бігати до друзів, якщо потрібен комп’ютер. З дівчиною соромно зустрічатись. Одягнений у все старе, грошей немає. Тільки й чую від усіх єхидні смішки. Як так жити!
Галина йшла додому. Вона дуже втомилася. Цілий день жінка фасувала овочі в магазині, носила
– Що з неї взяти, – пліткарка, вона і є пліткарка…
– Валько? Яка зустріч! – Лариса заглядала через паркан. – А ти до батьків
І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі?
У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа
Ціна зради…
– Ганнусю, не хвилюйся, я скоро буду… – Рома завмер з телефоном біля вуха.
– Тамара приїхала, – тихо сказала мати Ані. — Каже, добре тут, а путівки купити в них немає можливості. Заявила, що у нас номер великий, вони поживуть кілька днів
Зробив тещі сюрприз, а він обернувся проблемою — Валентино Миколаївно, це вам подарунок від
– Ви ж мені не мама, – буркнув хлопчик, не підводячи очей. – Навіщо це вам?
– Олено, Кирило знову не зробив домашнє завдання з математики, – повідомила дев’ятирічна Соня,

You cannot copy content of this page