Ціна зради…
– Ганнусю, не хвилюйся, я скоро буду… – Рома завмер з телефоном біля вуха.
– Тамара приїхала, – тихо сказала мати Ані. — Каже, добре тут, а путівки купити в них немає можливості. Заявила, що у нас номер великий, вони поживуть кілька днів
Зробив тещі сюрприз, а він обернувся проблемою — Валентино Миколаївно, це вам подарунок від
– Ви ж мені не мама, – буркнув хлопчик, не підводячи очей. – Навіщо це вам?
– Олено, Кирило знову не зробив домашнє завдання з математики, – повідомила дев’ятирічна Соня,
– Ярик, опудало! – вигукнув чоловік. – Закрутив дівчинці голову, набрехав діжку арештантів і злиняв! Ну, племінничок! Ну паразит! Зараз я до Алевтини подзвоню!
Автобус зупинився біля вказівника “Пашкове”. З автобуса вийшли двоє людей: місцева мешканка шістдесяти років
Аня майже плакала розповідаючи, як свекруха вивалила щойно зварений борщ, який до речі у Ані виходив чудово, сказавши, що він недостатньо червоний
Аня та Андрій одружилися коли їй ледве виповнилося вісімнадцять. Андрій ненабагато був старшим. Одружилися
– Мало того, що сироту підбираю, то ще й на бідних родичів час доводиться витрачати, – думала майбутня свекруха. Але від почутого остовпіла
– Може, вона й гарна дівчина, але виросла без матері, і батько в неї
-Ну що за настирлива жінка! Неділя! Ранок! А вона надзвонює одруженому чоловікові! – Пробурчала Інна. Вона хотіла знову покласти свою голову на подушку, але на телефон почали приходити повідомлення і це були фотографії
Був звичайний вечір п’ятниці. Інна мила посуд після вечері, а її чоловік, Микита, грав
Кохання на схилі років…
– Бабу, ми завтра не зможемо приїхати до тебе на ювілей, ти вже прости
-Я – наречена Славка. Прийшла з вами познайомитись. – Навіщо? Ми зі Славком вже два роки у розлученні. Навіщо нам знайомитись?
У двері подзвонили і Ніна пішла відчиняти. На порозі стояла незнайома молода жінка і
– Ніяких Ксюш я не знаю і знати не хочу! Це дівчисько не гідне жити в нашому будинку! Через неї не стало моєї дитини, мого маленького синочка. Йому було лише п’ять
– Мені вчора дзвонила Ксюша, – засуджувала Марія, вимовляючи своїй невістці. – Вона скаржиться,

You cannot copy content of this page