Життєві історії 0
– Теж мені свято. Придумали нісенітницю якусь і радіють! – Нічого ти, Раю, не розумієш, – співчували подружки. – Це ж свято дитинства, сім’ї, любові й чудес. І дива цього дня обов’язково трапляються з тими, хто в них вірить! – А з тими, хто не вірить – також? – посміхнулася Рая. – Звісно!
Говорять, що чудес не буває. Бувають і ще й які! Просто деякі люди їх
Життєві історії 0
– Аліно, тут така справа, доведеться затриматися! Їде моя сестра! Мама щойно подзвонила. Післязавтра. – А ти не міг сказати, що нас не буде вдома? В нас квитки на руках! – В Ірки теж квитки, а ми поміняємо
Аліна збирала валізи. Довгоочікувана відпустка, подорож до батьків. Вона так давно мріяла відпочити від
Життєві історії 0
– І кого ж це ти ніжно цілуєш?! – Глухим голосом спитала дружина
Правду вона дізналася випадково. Друзі запросили на річницю весілля в ресторан. Вилазячи з машини,
Життєві історії 0
Найдорожчий подарунок…
– Більше я до школи не піду! – Крикнула з порога Катруся. Голос її
Життєві історії 0
– Чому не приготувала?! Я цілий день працюю, а ти що робиш?! – Кричав чоловік, поки я тримала немовля. Але в дверях з’явився мій батько… і розмова стала іншою
– Чому не приготувала? Я цілий день працюю, а ти що робиш?! Віра стояла
Життєві історії 0
– Зморшки навколо очей які глибокі, – продовжувала “подруга”, смакуючи кожне слово. – І сивина… Заощаджуєш на салонах? Ох, Наташо, а ти ж так пишалася своїм атестатом. І що, допомогли тобі твої інтеграли?
Зима в їхньому невеликому містечку завжди наступала не за календарем, а ривком – учора
Життєві історії 0
– Тамаро, може, ми поговоримо без дітей? – Спитав Юрій. – А де ти бачиш дітей? На мою думку, і Пилип, і Віка – цілком дорослі люди, які є повноправними членами нашої родини. – І вони теж повинні знати, як із завтрашнього дня зміниться їхнє життя, – відповіла Тамара. – Сподіваюся, що ти, Юро, розумієш, що разом ми жити вже не будемо?
Тамара вже другий день була у відпустці. На цей раз вона проведе її вдома.
Життєві історії 0
– Хіба я думала, що вас на «дівич-вечір» свій зберу в п’ятдесят вісім років?! – казала вона – Ой, жіночки, і сміх, і гріх! Але так склалося у нас з Олегом Івановичем, що зустріли ми один одного в такому віці і вирішили одружитися
Зоя Сергіївна сиділа у колі сусідок. У неї цього вечора було свято. – Хіба
Життєві історії 0
Цілу ніч Оксана не могла заснути, а вранці домовилася з мамою, що залишить у неї дітей тільки на один день. Оксана все вирішила… До своєї квартири Оксана заходила вже іншою людиною. Євгена вдома не було, та їй і не хотілося його бачити. Вона швидко зібрала свої і дітей речі
Оксана сиділа на кріслі в кімнаті і дивилася на килим. Вона не знала, що
Життєві історії 0
– Сидить ваша Джуля біля під’їзду, як вартовий! І нікого до себе не підпускає. Я вашу сусідку з дачі кілька разів зустрічала – і вмовляла її, і ковбасою заманювала, а сенсу ніякого! На вас чекає
Це сталося на початку 90-х у невеликому містечку. Червневого ранку біля дверей книгарні раптово

You cannot copy content of this page