Життєві історії 0
– Сидить ваша Джуля біля під’їзду, як вартовий! І нікого до себе не підпускає. Я вашу сусідку з дачі кілька разів зустрічала – і вмовляла її, і ковбасою заманювала, а сенсу ніякого! На вас чекає
Це сталося на початку 90-х у невеликому містечку. Червневого ранку біля дверей книгарні раптово
Життєві історії 0
От я й подумав, може б ти з нею того, разок – інший, у тебе он хлопчики які славні ростуть, міцні та здорові. І в нас риси схожі, я батьком вважався б, ти мовчатимеш, Люда теж. Краще хай від тебе народить, ніж від незрозумілого чоловіка. Для тебе це хвилинна справа, а нам сім’ю збережеш
Микола несміливо постукав у хвіртку сусіда. Борис одразу вийшов. – Привіт, сусіде, що сталося?
Життєві історії 0
– Ти мене обдурила! Микола стояв посеред вітальні, червоний від злості. – У сенсі обдурила? – Ти знала! Знала, що не можеш мати дітей, і все одно вийшла за мене!
– Ти будеш найкрасивішою нареченою, – мама поправила фату, і Антоніна посміхнулася своєму відображенню
Життєві історії 0
– Баба з воза – кобилі легше! Люблять вони в тебе обидві на чужу шию залазити…
– Ксеніє, слухай… У тебе все одно вже є одна дитина. То, може, ти
Життєві історії 0
– Тебе що, Дмитро покинув? Ось так справи! Вони що всі сьогодні змовилися, чи що? Випивши ігристого, мимовільні компаньйони раптом різко подивилися один на одного, думаючи про те саме. – Слухай, Іро, ти теж про це подумала, так? – Запитав Володимир. – Так… Дуже дивно. Такі збіги трапляються рідко. – Вони багато спілкувалися останнім часом. Віка та твій Дмитро. Якісь розмови вели, питання вирішували наші вуличні… – А ось зараз ми це й перевіримо
Цей Новий рік Ірина чекала з особливим почуттям. Хотіла чогось незвичайного, чарівного. Так сталося,
Життєві історії 0
– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього таке дізналася, що не вкладається в голові. І якщо це виявиться правдою, я ніколи його не пробачу. – Боже, що ж у вас могло статися?! Ви ж просто ідеальна пара! Наталка голосно засміялася. Вона вже знала, що ховається за красивою картинкою їхньої з Вадимом родини
– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього
Життєві історії 0
– Твоя рідня, ти й готуй! – Крикнула Ліза, зриваючись на крик. – А дружина мені тоді навіщо? Щоб по хаті тинятися? – З обуренням видав чоловік. У повітрі повисла дзвінка тиша
Артем ліниво потягнувся, з насолодою відчуваючи м’якість ліжка та суботній ранок. Поруч, пригрівшись, спала
Життєві історії 0
– Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!
Сімейне життя Миколи та Марії у місті не вдавалося. Начебто й старалися, працювали, але
Життєві історії 0
– Не можна у матері дитину відбирати! – Вона знову кине його, от побачиш! – плакала Лада. – Не кине! Серце материнське не дозволить, – впевнено відповіла мати. Але, як же вона схибила…
– Не можна у матері дитину відбирати! – Вона знову кине його, от побачиш!
Життєві історії 0
– Ти повинна віддати квартиру бабусі! Шануй вік! Рано тобі ще про спадок думати! – Репетувала мати
Катерина з якимось тривожним почуттям відкрила вже свою квартиру, яка раніше належала покійній бабусі

You cannot copy content of this page