Життєві історії 0
Розмова, яка мені багато на що розплющила очі, а в першу чергу навчила цінувати та любити всіх тих, хто зараз зі мною поруч
– Рома, у нас дівчинка 3500! – радісно оголосила Галя у слухавку. Я стояв
Життєві історії 0
– Мамуль, пам’ятаєш, я казав, що хочу познайомити тебе зі своєю дівчиною? Ну, власне, ось вона! – Що?! Тільки не вона! Ви жартуєте?.. Анжела, як ти могла?!
– Мамуль, пам’ятаєш, я казав, що хочу познайомити тебе зі своєю дівчиною? Ну, власне,
Життєві історії 0
– Що ж ви, Валентино Василівно, замки поміняли, а нам ключі не дали, – почала з докорів Ліда. – Ми прийшли, хотіли альбом із сімейними фотографіями взяти, а до квартири потрапити не змогли, – обурювалися діти покійного чоловіка
Валентина сиділа на кухні, згорбившись і опустивши руки на коліна. Зробити треба було багато,
Життєві історії 0
— Поплелись назад у квартири, — буркнула якось Зінаїда Микитівна, дивлячись на низку машин. — Тепер чекай натовп кинутих кішок та собак. Вірна прикмета
— Доброго дня, сусідко. Все маєшся та нудьгуєш без діла? — пролунав знайомий голос,
Життєві історії 0
— Я повернуся за тобою, синку, я скоро відвезу тебе додому. Обіцяю
8 січня 1973 року. У будинку Суханових свято – його дружина Настя повертається з
Життєві історії 0
– У сенсі, переїжджаємо? Куди? – сполошилася Настя. – Чим тобі тут погано? Живеш на всьому готовенькому! І взагалі, не смій ображати мою маму! Вона скільки для нас робить
– Ксеніє Вікторівно, ви не бачили червону теку з документами? Я залишав її на
Життєві історії 0
– А ти ж не рідна дочка, у тебе інші батьки
Оксана готувалася до весілля. Її коханий Михайло зробив два тижні тому пропозицію, і вона
Життєві історії 0
— Та я ж казав, що вона егоїстка! Глянь, у чому ходить! Халат дірявий! Ну, якщо грошей немає, то нащо у таких хоромах сидіти?!
Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має
Життєві історії 0
Родимка на щоці…
Варвара провела доньку Арину поглядом у вікно, та поїхала в місто, у неї сесія.
Життєві історії 0
-Мама, ну не можна так поводитися! Ти вже не молода, щоб по горах скакати та добу в автобусі трястись. Навіщо тобі ці подорожі? Чого тобі в житті не вистачає? Сиділа б удома, як усі пристойні бабусі, онукам пиріжки пекла. Вже соромно людям у вічі дивитися! Ти ніколи не можеш з онуками посидіти, коли нам треба! Я ж просила скасувати цю подорож!
-Мамо, візьмеш дітей на вихідні? Ми з Вадиком на озеро хотіли вдвох з’їздити, відпочити.

You cannot copy content of this page