Життєві історії 0
– Матір твою ми поховали. Ти нам з продажу будинку її борги віддай! – Зажадали родичі
Автобус їхав повільно. Тоня навіть згадала про кінські сили у техніці. Але тут вони
Життєві історії 0
– Та мені начхати на всіх сусідів! Я не збираюся позбавлятися дитини, і буду матір’ю вдруге! – Он як! І що ж, ти плануєш й другу дитину  на матір повісити? Та вона просто не винесе цього! І взагалі, я цього не допущу! – Кричав батько
– Ну ось, все практично готове. Зараз снідатимемо, поки Ромочка ще спить, – щебетала
Життєві історії 0
– Мамо, ну що ти… Не треба, не плач. Я Лілю дуже люблю і вона мене. У нас все добре, не хвилюйся! — говорив Кирило. Людмила Миколаївна кивала, але на душі у неї було неспокійно. Тільки подумати! Її хлопчик… Він сам ще дитина!
– Мамо, ну що ти… Не треба, не плач. Я Лілю дуже люблю і
Життєві історії 0
– Я просто… хочу все повернути, – прошепотіла колишня свекруха Галина. – Так не буває! Він виріс і зробив свій вибір сам! Ви теж його зробили, коли гуляли з онучками й прикинулися, що нас не впізнали. Ви могли тоді хоч підійти. Хоча б просто привітатись!
– Мені така бабуся не потрібна, – спокійно сказав Артем і вийшов із кухні,
Життєві історії 0
— Чого ви тут сидите? Пізно вже! Давайте додому! Хлопчик глянув на неї пильно, погладив дівчинку по голові і міцніше притиснув до себе. — Нам нема куди йти. Нас вітчим вигнав
Ніна поспішала додому. Вже була десята година вечора хотілося швидше дістатися дому, повечеряти і
Життєві історії 0
— Ну, чому ти просто не можеш сісти перед телевізором і дивитися передачі про здоров’я та політику?
— Діти, дайте йому спокій, він уже старенький, у нього і ноги хворі і…
Життєві історії 0
– Бачу, ти постаріла: змарніла, круги під очима, та й постать не та, що була раніше, – уїдливо помітила свекруха
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була
Життєві історії 0
– А де ключі? – Які ключі? – тихо перепитала мати. – До мікрохвильової печі ключів не додається! – Про яку ще мікрохвильову піч мова?! – обурилася наречена, привертаючи увагу гостей. Де ключі від квартири? Ви вирішили подарувати мені цю штуку? – Ну, так! – Скажи, що це жарт!
Марина не могла всидіти на місці. Завтра їй належало вийти заміж за Артема, з
Життєві історії 0
– У сенсі – витратила премію на себе?! Ти це серйозно зараз кажеш? – голос Маргарити затремтів від люті й образи. – На що можна було спустити такі гроші, мамо?! – Ти ж сама казала, що це, майже три твої зарплати! – У нас же з Артемом боргів по вуха!
– У сенсі – витратила?! Ти це серйозно зараз кажеш? – голос Маргарити затремтів
Життєві історії 0
– Іринко, ну що ти стоїш, як соляний стовп! – голос свекрухи, Валентини Семенівни, тремтів від розпачу. – Я ж не навмисне!
Пластик плавився з нудотним солодкуватим запахом, а гарне блакитне підсвічування дна блимало, наче пошкоджене

You cannot copy content of this page