Це ж моя матуся, а я її донька! У мене перед нею жодних боргів нема! А ось перед банком у нас із тобою величезні борги за квартиру. Тож мамі вистачить і тортика. – Значить, собі ти на день народження чекаєш у подарунок дорогу сукню, а мамі вистачить і тортика?
Марія прийшла з роботи і відкрила двері своїм ключем. Коли вона зайшла в квартиру,
– Єгоре, ти що? Чужих людей пустив, а своїм відмовляєш? – Як ні в чому не бувало запитав брат
Село, де жили Ганна та Єгор, називалося Зарічне. Розташовувалося воно не те щоб за
– Ти нестерпна! Тобі важко раз на тиждень потерпіти? – А навіщо мені це терпіти, Ілля? Заради чого? – Заради мене! – вигукнув він. – А ти? – Марія підійшла до нього впритул. – А ти хоч раз щось зробив заради мене
– Ти нестерпна! Тобі важко раз на тиждень потерпіти? – А навіщо мені це
– Тато мене вигнав! Зоя завмерла. Руки так і лишилися на його плечах. – Що? – Він там з іншою живе. У них дитина маленька, – Льоша шмигнув носом, рукавом витер щоку, розмазавши бруд та сльози. – Він навіть у квартиру мене не пустив. Сказав, що я даремно приїхав. Щоб повертався до матері. І просто зачинив двері. Просто перед моїм носом!
– Мамо, я знаю, що ти мене не любиш… Зоя завмерла з рушником у
– А ти не будь єхидною! Отримаєш після Юрія квартиру, він поки що батьком твоїм записаний. Від Максима –  бізнес. Це все завдяки мені! – Дуже тобі вдячна, що у моєму житті є справжній батько! Але це не Максим
Марина та Юрій прожили разом майже двадцять п’ять років, одружилися практично одразу після закінчення
– Даша, нам потрібно поговорити про витрати. Твої витрати! Вірніше про те, яка ти марнотратка! Дарина завмерла з кулем на півдорозі до рота
– Даша, нам потрібно поговорити про витрати. Твої витрати! Вірніше про те, яка ти
Сестра одна внучку з трьох років виховувала, – чоловік тяжко зітхнув. – Не стало її … Тепер у дівчинки зовсім нікого не залишилося. – Сергію, ми з тобою пенсіонери. Здоров’я в обох не дуже, – озирнулась на двері. – Їй скільки років?
Тамара Олексіївна думала, ось і настав цей час – старість. Тепер вона лежить, дивиться
– Борисе, ти ж не проти, щоб мама жила з нами? – Проти, – озвався Борис. – Чому? Це моя мама. Я розумію, ти образився, що я відмовилася жити з твоїми батьками, але тепер моя мама хоче залишитися. Невже ми не виділимо їй кімнату в такому величезному будинку?
Борису та Аллі пощастило: одразу після весілля вони в’їхали до окремої, двокімнатної квартири. У
-О, здрастуйте. Спите, чи що? Ну ви даєте! Десята ранку вже
-Андрій! А де велосипед? Ти його на вулиці залишив, чи що? Я тебе питаю!
– На дворі двадцять перше століття, а у тебе кнопковий старий ще й чорно-білий. Самому не соромно? -Чому мені має бути соромно? – щиро здивувався Олег.
-Та купи собі вже нормальний телефон, – Ольга осудливо глянула на колегу, який набирав

You cannot copy content of this page