– Зрештою – двоє чи троє – яка різниця, – вибагливо сказав чоловік
– Віка, це ж всього тиждень! Чому ти така вперта? Адже мама не так
— За волю бути собою! За можливість будувати не тільки будівлі, але й своє життя!
— Діано, люба, ти ж сама розумієш — твій талант у моїй компанії сяятиме
— Думала, ми дозволимо тобі тут командувати? У нашому роду жінки своє місце знали!
— Ні, ми не приїдемо. Крапка. Юлія з такою силою натиснула червону кнопку відбою
– Я не можу виставити матір із дому, як ти цього не розумієш? – викручувався син. – Я все розумію, – продовжувала Олена, – але і ти мене зрозумій! Мені набридло, що всі про нас все знають!
Олена увійшла до квартири подруги з таким виглядом, ніби з нею сталося щось непоправне!
– Діма, братику! Тепер і ти пішов, одна я лишилась. І мені вже вісімдесят один. Скоро прийду до вас…
На перерві він підійшов до хлопчаків, що стояли біля школи, і грізно запитав: –
– Олено, він дурисвіт! Не смій із ним зустрічатися! – Кричала мати
– Олено, ти знову хліб під подушкою ховаєш? – шепотіла молодша сестра Світлана, дивлячись
– Єгоре, у тебе совість є?! – Почув він владний жіночий голос за спиною. Він повільно обернувся і здивовано глянув на кішку, яка стояла за кілька кроків від нього
Єгор забіг у під’їзд і збирався вже зачинити за собою двері, але почув за
Перехитрила жадібну сестру…
Сонце ледве пробивалося крізь сірі штори у вітальні, де пахло старим деревом і кавою,
– Та ти просто заздриш Ангеліні! Заздриш, що у неї сім’я! – Роздратовано заявив брат
– Тобі що, важко дітей відвезти? Ну хворієш ти, але ж не без свідомості!
-Не стерпілося, не злюбилося, вибач …
Марія стояла на кухні і дивилася у вікно, не включаючи світло. Вона так стояла

You cannot copy content of this page