Життєві історії 0
Початок дачного сезону на спільній дачі був дуже веселим…
– Юлько, у нас є дача! – Ці слова, сказав чоловік з радістю і
Життєві історії 0
Що за життя пішло – кава  без кофеїну, випічка  без цукру, люди  без совісті!
Сьогодні увечері у нас були гості. Молода подружня пара, сучасні та добре освічені люди,
Життєві історії 0
Сльози сирітські й справді відлилися, хто заслужив на це…
Інна стояла в магазині й розгублено дивилася на прилавок, вона знала, що всі ці
Життєві історії 0
-Головне мовчати! А то знову сварка буде. Її можна зрозуміти. Скоро п’ятдесят і чоловіка немає
До кінця зміни він втомлюється, але він лікар, і цим все сказано… Щоправда, молодий
Життєві історії 0
-А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а у брата лише дві… -Так, тільки в нього одна дитина, а в нас двоє
Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а
Життєві історії 0
– Ану, йди звідси! Коли ж твоя мама за тобою, ледарем, стежити почне? – Гаркнула сусідка Клавдія Матвіївна
– Іди геть! Я тобі скільки разів казала – йди! Що ти тут тиняєшся?!
Життєві історії 0
– Не хочу я дітей, вони мені не потрібні, ясно! Якщо тобі так терміново знадобилося немовля, то шукай іншого, який погодиться і тебе, і дитину твою тягнути! – А я не маю наміру! Не влаштовує – збирай манатки та дуй звідси!
– Не хочу я дітей, вони мені не потрібні, ясно! Якщо тобі так терміново
Життєві історії 0
– Я тебе жаліла, Володю! Ти сидів і нив про урізану зарплату, а я – я казала «не хвилюйся, я зароблю»! І весь цей час платила за твої подарунки цій дівці? Чи сплачувала цей кредит, який ти взяв заради неї?
– Ларисо, тут така справа… У нас неприємності. Мені зарплатню урізали. Володимир сидів на
Життєві історії 0
Так він не поспішаючи йшов вулицею і думав про літо, куди б з’їздити з сім’єю тижнів на два. Як раптом побачив її! Впізнав одразу, незважаючи на довгі п’ятнадцять років розлуки. Та й хіба можна її з кимось переплутати, її, Оленочку, красуню та відмінницю, його перше кохання! Кажуть, що у певні моменти в людини перед очима пробігає все його життя. Так і в Олексія Петровича за дві хвилини промайнула його юність
Робочий тиждень добіг кінця. Олексій Петрович вийшов із офісу і замкнув двері на замки.
Життєві історії 0
– Раз вигнав, то за справу! Забирай свою валізу та виправляй ситуацію! – Незворушно заявила мати
Марина приїхала до батьківського будинку, піднялася на ґанок і нерішуче відчинила двері. Мати та

You cannot copy content of this page