– Ти хочеш, щоб я відмовилася від підвищення, та доглядала твою матір, яка мене на дух не переносить?!
Ольга знала, що рано чи пізно Дмитро заговорить про це. І ось сьогодні ввечері,
– Я не заперечуватиму заповіт! Забирайте квартиру, вдавіться нею! Але й мене ви більше не побачите!
– Ми можемо починати? – Нотаріус поправив окуляри й розкрив папку. Ганна кивнула, хоч
Тільки, будь ласка – ніяких «концертів» на святі, добре?
– Дівчатка, моя Гануся, моя внучка, заміж виходить, – з радістю розповідала баба Зіна
– А ми з татом вирішили розлучитися… Олег мало не подавився бутербродом: – Ви що, мамо, збожеволіли, чи що? Ви ж у мене найкращі батьки, мені всі хлопці заздрили! Та гаразд, мамо, це жарт такий…?
– Мамо, ви що, серйозно? – Олег зайшов до батьків, та батька не було
-Не можна старих з насидженого місця забирати, немає їм потім життя, бачиш. Від того він і слабне, що звичний уклад змінився. Одразу й заслаб. Ігор розумів, що у словах дружини була частка правди. Але що вже вдієш, будинок продали
-Будинок, синку, давай продамо. Ви не хочете на околиці жити, а мені його доглядати
– Дядько Льоня залишив мені спадок. У нього ж діти є! Що ти знаєш про це? – Не забув. Правильно все. Він інакше й не міг. – Ти про що? – Сідай, доню. Якщо так вийшло, то розкажу все
Людмила добре пам’ятала своє дитинство. І зараз, коли її знайшли щодо спадщини, сльози лилися
– Ох, і вертихвістка ж наша Марійка! Сьогодні з одним, завтра з іншим, нічого святого не має! – Бабусю, це нормально, зараз багато хто так живе, сходяться-розходяться… Просто їй не щастить в особистому житті, а так вона дуже хороша. – Хороша хороша, тільки дивись, як би вона в тебе Сергія не відвела…
Настя готувалася до весілля. І хоча до нього було ще кілька місяців, дівчина завчасно
– Максиме, ти знайшов би собі роботу, – з осудом промовила Юля, – все-таки вже цілий місяць стирчиш вдома. – Об’їдаю? – пробурчав чоловік, якого сильно зачепили слова дружини. – Я шукаю роботу, ніби ти не знаєш. – Погано шукаєш, – жінка відчинила каструлю і зазирнула всередину. – Сидиш удома, міг би й поїсти приготувати
Юля та Максим перебували у шлюбі вже майже три роки. Познайомились вони на роботі.
Перед нею стояла дівчина з усмішкою на обличчі. Марина ніяк не могла згадати, але когось вона нагадувала їй. Яскравий макіяж, коротка спідниця, все чорне. Але зараз молодь любить так одягатися. – Ну, привіт, мамо. Ось я тебе і знайшла. З Днем народження. Не очікувала?
У двері подзвонили. Марина в цей час готувала святкову вечерю та чекала на гостей,
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним чоловіком… І це за два тижні до її весілля з Миколою! – Мабуть, коли коханий приділяє мало уваги, жінка починає робити щось нерозумне, – подумала Аліна, шукаючи собі хоч якісь виправдання
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже

You cannot copy content of this page