– Максиме, ти знайшов би собі роботу, – з осудом промовила Юля, – все-таки вже цілий місяць стирчиш вдома. – Об’їдаю? – пробурчав чоловік, якого сильно зачепили слова дружини. – Я шукаю роботу, ніби ти не знаєш. – Погано шукаєш, – жінка відчинила каструлю і зазирнула всередину. – Сидиш удома, міг би й поїсти приготувати
Юля та Максим перебували у шлюбі вже майже три роки. Познайомились вони на роботі.
Перед нею стояла дівчина з усмішкою на обличчі. Марина ніяк не могла згадати, але когось вона нагадувала їй. Яскравий макіяж, коротка спідниця, все чорне. Але зараз молодь любить так одягатися. – Ну, привіт, мамо. Ось я тебе і знайшла. З Днем народження. Не очікувала?
У двері подзвонили. Марина в цей час готувала святкову вечерю та чекала на гостей,
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним чоловіком… І це за два тижні до її весілля з Миколою! – Мабуть, коли коханий приділяє мало уваги, жінка починає робити щось нерозумне, – подумала Аліна, шукаючи собі хоч якісь виправдання
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже
– Не вистачало мені ще твоєї слабої матусі!
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села. Машину свою
– Аню, привіт. Слухай, тут така справа, – голос чоловіка звучав дивно відсторонено, та весело. Я не приїду на виписку. – У якому сенсі? Щось сталося? – Та ні, все чудово! Просто я їду відпочити. Розумієш, путівка гаряча підвернулася, ну як тут відмовишся?
– Ну що, матусю, готові зустрітися з татком? – посміхнулася медсестра, передаючи мені туго
– Гроші де? – Як з-під землі поряд з Ніною виник довгий сутулий хлопець. Обличчя тонуло в глибині низько насунутого каптура. Хлопець вирвав у Ніни з рук пакет і зник за рогом будівлі. – А як же… – запізно скрикнула Ніна, а Валентина побігла за ним. Але хлопця вже й слід застиг
Зима в розпалі, за вікном сіре низьке небо, з якого сиплеться дрібна снігова крихта.
– Відклади молоко, дочко, не наскребла, – зітхнула старенька біля каси. Касирка мовчки сплатила товар своєю карткою, – і це змінило її життя
– Відклади молоко, дочко, не наскребла, – зітхнула старенька біля каси. Касирка мовчки сплатила
-По кривій доріжці пішла. Уся в батька…
Катя зійшла з поїзда на вокзалі рідного міста. Той самий старий асфальт, місцями з
– Вони винні! – Видав чоловік. Ми тут батрачили все літо! Я проміняв свою відпустку на їхній город! А вони? Вадиму все віддали! Які дбайливі батьки! Він хоч одну грядку тут прополов! Нам навіть нічого не залишили!
– Оль, більше я до твоїх батьків на вашу дачу не потягнуся! Так і
-І чого цікаво ваша мама втомилася? Алла Вікторівна не хотіла щоб онука, почула, але чутка дівчинки вловила слова бабусі. -Вона, бабуся від нас утомилася. -Це як від вас? Дівчинка подивилася на бабусю й невимушено відповіла. -Ну, вона так і сказала, що втомилася від нас. І від усіляких справ ще, ось
Алла Вікторівна задумливо ходила по великому магазину. Перед собою вона котила візок майже повністю

You cannot copy content of this page