– Васько! Живий! – радісно кликав Антон, притискаючи кота до себе. – Де ти був? Ми вже думали… А мама вірила!
Антон зупинився біля старого будинку, де минуло його дитинство. Коли він був тут востаннє?
– Ну що дідусь, поговорив з онуком? – сміється мама Альошки. – Ну так, історія повторюється, і знову Іванова! Ох вже ці Іванови, паморочать голови нашим хлопцям! – сміється тато Альошки, та дідусь Мишка…
– Мамо, ти мені блакитну сорочку одягни завтра в садок. – Блакитну? А що
– Рито, ти ж у банку працюєш, та ще й у кредитному відділі! Може, якось допоможеш моєму другу Мишкові отримати кредит? – Зухвало видав брат
Маргарита вранці у суботу приїхала до квартири батьків, щоб обговорити дуже важливе питання –
Вчора її в черговий раз обдурили. Прийшли дві дівчини красуні, подарунки почали роздавати, заговорили зуби та залишили без копійки. Ну а як не повіриш? Адже люди ж вони, не звірі безсовісні. Адже не перший раз обманюють і я все вірю людям
Бабуся Олена сиділа біля вікна і з сумом спостерігала як по склу стікали струмочки
– А вона працює… Ірино Максимівно, у вашому віці ви мали б дивитися серіали та лущити насіння на лавці. А ви “працюєте”… А якщо до цього дійшло, то треба й гроші до загального бюджету вносити, інакше виходить, що все на наших плечах. – діловим тоном заявив зять
– Книжку читаєш? Добре тобі. Час є… А я ось нічого не можу –
– Пробач мені, дочко, ну пробач! Гріх на мені! А може, пустиш таки до себе пожити? Ми ж рідні люди! “Бог простить”, – подумала Лєра і вголос сказала: – Ні, не пущу! Я і так зараз роблю для тебе все, що можу! Крапка! – вона з досадою скинула руки матері зі своєї шиї й розвернулася до виходу
– Тільки обіцяй мені, що то буде хлопчик! Новина про цікаве положення дружини дуже
– Стукайте – і вам відчинять… Бо під лежачий камінь вода не тече…
– Лєно, не вір ти йому, – подруга Світлана була, як завжди, категорична. –
Повернулась до колишнього чоловіка, бо у квартирі зареєстрована. А в нього вже інша дружина…
Маргарита з Вадимом увійшли до квартири й остовпіли. У коридорі, прямо на підлозі, валялися
Маленький садівник…
Хлопчик стояв біля машини Aston Martin. Самі розумієте, як восьмирічна дитина дивилася на це
– Якби ви були гарною жінкою, вам би й добра невістка дісталася! Так вам і треба! – Захихотіла Серафима
– Так, – вперла руки в боки Зоя Григорівна, – давай, збирай свої речі

You cannot copy content of this page