– Мене нічого не хвилює, нехай усі знають яка ти мати! – А ви яка мати? Сьогодні сороковини по вашому сину. Ви були на цвинтарі? Згадали його? Я ж пропонувала вам це зробити разом! – Відрізала невістка
Тетяна поховала свого коханого чоловіка та батька своєї дочки. Трирічна Аліса ще нічого не
Провчила чоловіка – і було за що…
– Вітька, значить, з грошима буде, а ми без машини? – сухо поцікавилася я,
– Люблю я його, недолугого… Хоч і виробляє. Десять років разом. А так добре все починалося…
– Ох, Зоє, і натерпілася ти з цим гульвісою! Та нащо він тобі потрібний,
– Їм потрібніше. Багато їх є. Тільки ми з тобою, як сирітки, удвох все та удвох…
– Марійко! Марійко! Ти куди зникла? – кликала бабуся Олена свою внучку, сівши в
– Ви просто тягнете з мене гроші, вам не важливо, що вона вже не зможе видужати. – Ви не праві. Динаміка хороша після останніх процедур
– Що ж ти все лежиш? – Андрій зиркнув на ліжко. Молоденька дівчина в
– Я все бачила, – прошипіла мама, щойно ми сіли в нашу стареньку “дев’ятку”. – Ти вважаєш мене сліпою? Ти весь вечір крутився навколо тієї білявки у червоному
– Я все бачила, – прошипіла мама, щойно ми сіли в нашу стареньку “дев’ятку”.
– За батьком я б доглядала і все б віддала, щоб він був живий! Бачить Бог, він гідний захоплення! А вона… Вона не людина! Вона тварина! І я не хочу мати з нею нічого спільного. Вона мені не мати!
– Анька? Та кому вона потрібна? Нехай їде в дитячий будинок. – Тітко Маріє,
– Ти даруєш синові свою квартиру, навіть не спитавши мене! Тому що це твоє особисте майно? Добре! Але тоді чому моя квартира, в якій ми живемо, раптом стала спільною? – Обурено запитала дружина
Сім років Марина та Денис прожили у її квартирі. Жінка купила цю двокімнатну ще
-Мені дуже шкода твою маму, – дівчина зі смаком прицмокнула чаєм з варенням. – Вона бідолашна нездужає. Зовсім уже нічого робити сама не може. Показувала мені, що навіть смородину не всю зібрала на варення. Дозволила сусідці ягоди зібрати, то та навіть особливо дякую не сказала. Мама сильно нездужає і сумує, звичайно ж. А ще вона дуже переживає, особливо ночами
Ніна Петрівна проживала у невеликому затишному будиночку з великим садом та городом за тридцять
– Сідайте. Що вигадуєте? Дитину будете мучити?
Морозний ранок, небо ще не встигло як слід прогрітися, а траса вже була вкрита

You cannot copy content of this page