Наталія Вікторівна працювала у лікарні, де дітки з’являються на світ божий понад тридцять років.
– То ти що, не винаймаєш квартиру? – спитав Антон, примружившись. Марина похитала головою
– Оленко, ти сто разів подумай, перш ніж писати відмову від дитини! Потім буде
– Дякую, дуже смачно, – сказав чоловік, відсуваючи тарілку. – Катрусю, мені з тобою
– Твій благовірний вже третю годину мені дзвонить, божеволіє! А ти тут, у мене
— А тепер ось так повернись, — не відривалася від фотоапарата Світлана, продовжуючи бігати
Надія та Михайло закуповували продукти на тиждень. Вечір п’ятниці завжди йшов за планом, давно
Дивності за Олексієм Анна помітила давно. Він став частіше усміхатися, розправив плечі. «Недарма», —
— Одразу четверо?! — вигукнув Петро, жбурнув шапку в куток. Аня застигла, тримаючи двох
Юрко вибіг із під’їзду, і швидко попрямував у бік магазину. Він поспішав до закриття,