– Дружина моя, як хочу, так і вчу! – Злісно сказав Степан
Тамара стояла біля дзеркала в передпокої та поправляла комір вихідної сукні. Раптом вона зловила
– Тепер ви зрозуміли, чому я його вигнала? – Запитала Ніна свекруху
Голос чоловіка, який з кимось розмовляв телефоном на кухні, був тихим і змовницьким. Ніна
– І цей фрукт туди ж – каблучку не може купити, ні, ну ти чув, Вітю? А пам’ятаєш, з якою обручкою ти мені пропозицію робив?
Марина Олексіївна щось наче упустила, забула якусь важливу дрібницю… Неприємно щось свербіло в пам’яті…
-Я носитиму тебе на руках все життя… Даремно вона так поспішає – може, варто трохи почекати, може, це просто звичайні сімейні негаразди. Ні, не буде вона сьогодні цю розмову починати…
Таня йшла додому і намагалася згадати, за що ж вона покохала свого чоловіка… Тепер
– Сама винна, мамо, сама й висьорбуй, – сердито заявила Юля. – Ти ж хотіла волі. Насолоджуйся тепер, хто заважає? – Але ж я в лікарні! Яка тут воля? – заперечила Тамара Леонідівна
– Сама винна, мамо, сама й висьорбуй, – сердито заявила Юля. – Ти ж
Мати побачила, що дочка сиділа на рюкзаку під дверима квартири, а вітчим дивився у вічко і не відчиняв…
Лампочка на майданчику третього поверху блимала, сіпалася, гасла і раптом спалахувала знову, ніби не
Є речі, які мати не повинна говорити власному синові. Віра Сергіївна сказала їх усі за один вечір, стала на бік невістки, й жодного разу не пошкодувала
Є речі, які мати не повинна говорити власному синові. Віра Сергіївна сказала їх усі
З ним явно щось відбувається. Напередодні свого сорокаріччя чоловік Оксани помітно змінився. Кожен ранок він починав з прийняття душу, голився особливо ретельно, парфумився і вирушав на роботу. Ні, він не був директором підприємства, навіть начальником цеху не був. Його нещодавно призначили бригадиром у цеху, дали трьох підлеглих. Не перед ними ж він так марафетиця?
Оксана дивилася на свого чоловіка і не впізнавала його. Віктор зробив модну стрижку, прикупив
– Я Тамара Альбертівна, – сказала мама, – теща вашого друга. І якщо ви збираєтеся тут їсти, то будьте ласкаві спочатку попрацювати. Шашлик, як відомо, смачніший після фізичної праці. Це – науковий факт. Мабуть, щось в обличчі мами було таке… Але до обіду грядки були скопані, – і не тільки грядки…
– Я гість, я не буду нічого тут прибирати! – Заявив Вітька. – Справді?
Сусідка вічно сунула свій ніс у чужі справи. Вона була доброю жінкою, але цікавою. – А у Вас щодня свято, – продовжувала сусідка, мило посміхаючись. – Вже два тижні веселощі. Що відзначаєте, Андрій Іванович? Дізнавшись, що це триває вже два тижні, Андрій, звичайно, був вражений, але виду не показав
Андрій повертався додому з відрядження. Зазвичай він повідомляв дружину Олену про те, що повертається,

You cannot copy content of this page