– Твоя сестра зовсім знахабніла! – Заявив чоловік дружині. – Я стільки для неї зробив, а вона ще й умови мені ставить!
– Твоя сестра зовсім знахабніла! – Заявив Ігор. – Я стільки для неї зробив,
— Давай сходимо до моїх батьків і скажемо їм в очі, що їхній подарунок дістанеться твоїй сестрі. Подивлюся, як ти їм це поясниш. — Навіщо засмучувати стареньких? Скажемо, що в’їхали, обживаємося. Іноді будемо там ночувати, коли вони захочуть у гості приїхати. — Тобто ти пропонуєш мені брехати батькам?
— Що? — я не повірила своїм вухам. — Андрію, ти серйозно? Мої батьки
— Олексію, який мир? Твоя мати вважає мене жадібною егоїсткою, а ти погоджуєшся з нею! — Я не погоджуюся! — почав обурюватися Олексій, але Анжела його зупинила. — Ти мовчиш, — сказала вона втомлено. — А мовчання — це згода
Анжела вела бізнес уже сьомий рік — невеликий салон краси в центрі міста. Двоє
— Далі? Далі я йду! Ось що далі! Мені тридцять сім років, я ще молодий чоловік, а ти перетворилася на бабу! Ніякого сексу, ніякого інтересу, одна сірість! Оксана обернулася. Очі жінки були сухими, але всередині все стиснулося в тугий вузол. Андрій підійшов ближче, нависаючи над дружиною. — Ти чуєш мене взагалі? — закричав чоловік. — Я йду від тебе! До іншої! До кращої!
Оксана прокинулася від грюкання вхідних дверей. Андрій пішов на роботу, навіть не попрощавшись. Вона
– Але ж у нас все є, а Ліза при надії, їй треба! – У нас є моя квартира! У нас є діти, які для твоєї бабусі надто галасливі! Я не позбавлятиму їх комфортних умов заради чергового обману твоєї сестри! І я не буду жити з твоєю бабусею…
– Регіно, нам треба зареєструвати до себе бабусю. Тимчасово. Поки Ліза не продасть квартиру
Він прямим текстом просив її стати безсловесною мішенню. Взяти на себе удар, щоб осколки не зачепили його. Він просив її стати громовідводом, який покірно прийматиме всі отруйні розряди материнського невдоволення, оберігаючи його особистий, дорогоцінний спокій. Вона дивилася на чоловіка, з яким прожила п’ять років, і бачила перед собою чужого, переляканого хлопчика, який намагався сховатися за її спиною від своєї ж матері
— Олю, я тебе просив! Ну промовчи ти хоч раз! Денис влетів у квартиру,
Просто один старий пес не втік від коробки, а вона не пройшла повз…
Віра вийшла з аптеки о пів на дев’яту вечора. Дощ такий, від якого не
– Та що ти все його слухаєш? На мою думку, він про тебе взагалі не думає. – Знаєш, справді! Тільки й дбає про своїх родичів, як би їм догодити! Тільки чомусь усі домашні справи на мене скидає, а сам то на рибалку, то по гриби, – вдома не буває. – Егоїстично це якось…
– Ігорю, давай цю відпустку проведемо втрьох: ти, я та Настя? – Юлія запитливо
– Ти що – дітей на мене вирішила повісити? Ти адекватна?! – Я так, а ти? – Ти ж мені вчора всі вуха продзижчав про те, що я піду лише з тим, з чим сюди прийшла! – Рівно тринадцять років тому я прийшла сюди із двома валізами. Жодних дітей зі мною не було
– З чим прийшла, з тим і підеш! – пирхнув Євген у відповідь на
— Твоя мама оплатить цей банкет? — запитала вона так само рівно. — Вона знайде ресторан, який за два тижні прийме двісті людей? Вона вирішуватиме всі організаційні питання? Тому що я цим займатися не буду. І витрачати наші спільні гроші, які ми відкладали на перший внесок по іпотеці, на застілля для людей, яких я ніколи не бачила, я теж не буду
— То що, зупинимося на тому італійському, з верандою? — Аня ліниво провела пальцем

You cannot copy content of this page