– З якої радості я повинна доглядати свекруху? Вона мені не мати! Я заміж не для того виходила, – заявила дружина
– Такого просто не може бути! Вона ж не така! Принаймні, не була такою,
-То ти не в курсі! Твій майбутній зять продав свою квартиру з усім її вмістом і відчалив в невідомому напрямку! Дорого, кажуть, продав!
– Он яка молодець, моя Марійка! І справді, навіщо два роки втрачати? Краще раніше
– Побачимо, як ти без мене! – Я без тебе вже двадцять п’ять років, мамо! Я просто цього не розуміла
Каріна дивилася в дзеркало ванної кімнати й не впізнавала себе: у сорок три вона
– Олено, ти що таке кажеш? Ви з Дімою прожили більше 20 років душа в душу! Яке розлучення? Що трапилося? Тамара дивилася на подругу величезними очима. Що відбувається? Сім’я Олени та Діми завжди була об’єктом наслідування, еталоном для багатьох
– Олено, ти що таке кажеш? Ви з Дімою прожили більше 20 років душа
– Дмитро місця собі не знаходить! Він просто помилився, з ким не буває? Подумаєш, загуляв! – Незворушно видала сваха
Ніні Петрівні нещодавно виповнилося п’ятдесят п’ять, вона вийшла на пенсію і тільки-но починала звикати
– Що, знову макарони з сосисками? – обурився Микола. – Іра, я тільки вчора аванс тобі віддав, не могла приготувати щось смачніше? – Економимо! – Діловито сказала Іра. – На всьому заощаджуємо, і на їжі теж! – А чому одна сосиска? – розсердився Микола.
– Що, знову макарони з сосисками? – обурився Микола. – Іра, я тільки вчора
– Треба допомагати нужденним, а вони зараз потребують! Микита подасть на розлучення! Не можна жити з такою меркантильною…
– Знаєш, любий, мені набридла твоя рибалка у вихідні. Щотижня одне й те саме!
– Наталя, що за звичка кричати? Ти не у себе в селі. Поводься пристойно. – Взагалі-то, ти міг би й зустріти мене, знаєш же, що зарплата прийшла, продукти треба закупити.
Наталя з полегшенням поставила важкі сумки на підлогу. – Я вдома! З кімнати долинуло
-Я не хочу, щоб усі бачили наші стосунки, підуть розмови, а нам удвох добре. -А ти знаєш, що він одружений, і в нього двоє дітей? Ліза застигла з телефоном в руках
Ліза з дитинства була скромною і слухняною дівчинкою. Батьки раділи, така чемна і слухняна
Мар’яна плакала. Плакала так сильно, як ніколи. Нарешті вона змогла це зробити. Звільнити душу. Дозволити собі елементарну людську річ – просто поплакати
Мар’яна плакала. Плакала так сильно, як ніколи. Нарешті вона змогла це зробити. Звільнити душу.

You cannot copy content of this page