– Не роби добра, не отримаєш зла… – похмуро промовила Катя, навчена гірким досвідом
– Та як ти могла! Тільки вигода одна на думці! – обурювалася Інга. –
– Ви спочатку б пальто зняли, і руки помили, а потім до дитини підходили! Він же зовсім маленький ще, не дай Боже щось з вулиці принесли. – Та що я там занесу, не вигадуй!
У маленькій двокімнатній квартирі на околиці міста, молода мама Оксана, заколисувала двомісячного Василька на
Іноді втеча нареченого за годину до весілля – це найкраще, що могло з тобою статися
Я стояла в черзі за кавою холодного жовтневого ранку, коли почула за спиною роздратоване
Як Галина вигнала чоловіка і за рік купила квартиру на його ж спадок
Ігор любив повторювати: – Ти на себе подивися. Цю фразу Галина чула так часто,
Микола тільки й робив, що говорив про свою матір, а ще про те, як він любить її і як Марію Ігорівну цінує чоловік і поважає більшість її підлеглих
Про те, що в сім’ї її хлопця керує жіноча рука, Ліза зрозуміла одразу. Микола
– Аж надто ви до грошей ласі
Іванко, хлопчина п’ятнадцяти років дружив із сусідом Миколою. Вони разом ходили у сільську школи,
Сусіди в селі посміювалися над Тетяною, та пліткували, коли її покинув наречений із дитиною на руках. Але коли побачили хто до неї приїхав, розгублено притихли
Осінь у селі Семенівка видалася ранньою та дощовою. Бруд налипав на чоботи, небо нависало
– Мені запропонували роботу в Португалії, – сказав їй чоловік буденно, ніби про щось звичайне. – Гаразд, – сказала Світлана. – І надовго? Вона думала, що він поїде на місяць, може, на два, і вже передчувала принади «холостяцького» життя. Але виявилось, що він їде… Назавжди
Те, що чоловік може поїхати, Світлана допускала, в останні роки у них були явні
Бабуся скаржиться всім родичам, що ніхто з «потенційних наречених» її «золотого хлопчика» не оцінив. Безсовісні! Ніхто й не натякне їй, недолугій старій, що її “золотий хлопчик” – фальшивка без проби…
– Ти взагалі розумієш, що несеш? – голос чоловіка дзвенів у слухавці. – Спочатку
Зовиця поїхала на манікюр, залишивши мені чотирьох дітей, і тоді я вигадала, куди їх подіти
– Бувай! – крикнула Ірина. Нахабна та безпардонна сестриця мого чоловіка Костика чомусь вирішила,

You cannot copy content of this page