Життєві історії 0
— Максиме, ти робиш величезну помилку. Вона тобою командує, а ти й не бачиш! — Мам, іди додому, — втомлено сказав Максим. — Просто йди
— Галино Іванівно, покладіть ключі на стіл. Зараз же! — Тетяна стояла у дверях
Життєві історії 0
– Хочете знати, яким чоловіком був Андрій? Я його годувала, одягала, прала, а він наші гроші на подружку витратив. А тепер кидає мене без гривні у кишені. – Маша, припини цирк, – зашипів Андрій. – Не припиню! Усі повинні знати, з ким працюють
– Купив подарунок іншій жінці? – Запитала Марія чоловіка. – Думав, не помічу, не
Життєві історії 0
Тепер у нього була мета. Йому потрібен був ДНК-тест. Але як?
У той день, коли не стало моєї Олени, лікарі сказали мені: «У вас залишився
Життєві історії 0
Мітка Маруськи…
Сергій зайшов додому. – Привіт, – дружина вийшла з кухні. Сергій простяг їй покупки.
Життєві історії 0
– Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
Варі ледве виповнилося шістнадцять, коли не стало мами. Батько років сім тому подався на
Життєві історії 0
– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він
Не пощастило Галині із заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила
Життєві історії 0
Лариса стояла на колінах, збирала шматки їжі, відчуваючи, як сльози печуть очі. — На колінах повзаєш, де тобі й місце! Проси пробачення! При всіх проси, щоб не кортіло!
Лариса прокинулася о шостій ранку, хоча будильник був поставлений на сьому. Тридцять років спільного
Життєві історії 0
– Що ж ти робиш… – голос колишньої свекрухи дзвенів від обурення. – Ти взагалі розумієш, що твориш? На вулиці холоднеча! А мій онук одягнений так легко! Він же замерзне! Ти хочеш, щоб хлопчик занедужав?
– Ти неправильно його тримаєш! Крик пролунав несподівано, різко та пронизливо. Але Марина навіть
Життєві історії 0
– Господи. Чому мені так не щастить? – вигукувала вона. – Що ти так голосиш? – долинуло їй у відповідь. – Ой. Це ви, тітка Марія. Дістало все. Я не думала, що хтось почує. Проходьте
Останнім часом Вероніці не щастило. На роботі новий начальник робить натяки, що переведе її
Життєві історії 0
– Ось від таких, як ти, я сина свого і берегла, – посміхнулася свекруха. – Ти що думаєш, я така ж наївна, як і Льоня? Я тебе, люба, наскрізь бачу!
– Послухай, я не хочу з тобою сваритись, – примружилася свекруха, – ти мене

You cannot copy content of this page