Світлана стояла біля розчиненої шафи та розкладала дитячі речі по стопках. Жовтневі дощі за
– Марино, ти що твориш? – голос подруги Свєти звучав так, ніби Марина збиралася
Олена застібала нову сукню і намагалася не думати про те, що сьогодні на Дні
Життя може перевернутися в одну мить. Для мене такою миттю став телефонний дзвінок від
– У тебе ж аж дві квартири! Без однієї ти не збіднієш. Забула вже,
Олег трохи зачекав і вставив ключ у замкову щілину. Відчинити не встиг – двері
Віра Петрівна зварила невелику каструльку запашного борщику. Вона взяла сметанки, поставила тарілку на стіл,
Людмила прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і тихенько зайшла на кухню. Її
– Збирай манатки і йди! Я знайшов іншу! Геннадій шпурнув ключі на комод так,
Не те, що б її дратувала ця дівчинка, ні, але вона… ніби відштовхувала. Брудна