Життєві історії 0
– Ну, як же? З Нікою ми навіть не одружені. По суті – вона мені ніхто, як і її дочки. А ти мій рідний син. І твоя мама – моя єдина законна дружина. Якби не її другий шлюб, я пішов би до неї. Ми ж не чужі, разом сина виховали. – Тобто ви вважаєте, що маєте якісь права після того, як забрали половину грошей від квартири мами та зникли на багато років? Ти навіть аліменти не платив, “тату”, – Юрій перейшов на «ти»
Дорогий автомобіль зупинився біля затишної крамниці, що спеціалізується на продажі квітів. Цей заклад, який
Життєві історії 0
– Мамо, де твоє сумління? І де мої гроші? – Тремтячим голосом запитав син
– Мамо, де мої гроші? – голос в Ігоря тремтів, але не від хвилювання.
Життєві історії 0
– Ти віддала Вікторії квартиру? Чудово! Нехай вона тебе й утримує, – незворушно заявила дочка
Ірина слухала і не могла повірити своїм вухам. Вони сиділи в маленькому кафе біля
Життєві історії 0
У сімдесят років моя мама раптово вирішила купити собі дизайнерське плаття за 1800 доларів — просто щоб носити його на нечасті зустрічі з подругами
У сімдесят років моя мама раптово вирішила купити собі дизайнерське плаття за 1800 доларів
Життєві історії 0
— Значить, матері чоловіка доведеться йти на вулицю? — Ніна Борисівна поправила шарфик на шиї тремтячими руками. — Або в дім для літніх?
Олена втомлено опустила пакети з продуктами на стіл. Знову довга зміна, знову вечеря після
Життєві історії 0
Так буває…
Юрка батьки дуже чекали. Але весь термін був дуже важким, і дитина з’явилася на
Життєві історії 0
– Ні, мамо. Не приїду. Все, що мені потрібне, я куплю в крамниці. – Але… але, як же? Запаси! Вітаміни! Ти ж сама любиш! – Твої запаси мені не потрібні, – спокійно сказала Тетяна. – А ті, кому вони потрібні, хай самі витрачають на них час та сили
– Ще банок двадцять огірків, і на сьогодні все, – оголосила Тамара Павлівна, витираючи
Життєві історії 0
– Чоловік, називається – а нижню полицю мамі з дитиною поступитися не може! Люди! Куди світ котиться!
Потяг рушив, вагон наповнився звичними звуками. Стукіт коліс, шарудіння пакетів, приглушені розмови. Артем влаштувався
Життєві історії 0
– Захотіла заміж, – терпи! Пузо вже вище носа, – значить доросла! – Байдуже заявила мати
Тетяна сама помітила, що її дочка при надії. Ліза довго думала, як про це
Життєві історії 0
– Що? Дванадцять тисяч? Мамо, я не розумію! Це… це жарт? – Який жарт? – Марина Василівна спокійно подивилася на дочку. – Я витрачала свій час на твоїх дітей. Забирала їх щодня, годувала, розважала, стежила, щоб все було добре. Це робота! І вона має оплачуватись
– Мамо, можна я сьогодні дітей до тебе закину? – Ольга притиснула телефон до

You cannot copy content of this page