Надійка, скільки пам’ятала себе, росла з мамою. Щоправда, мама була не рідна… Дівчинку удочерили
– Алісо! – пробурчав чоловік. – Знову весь день нічого не робила? Аліса, яка
– Це що у тебе, каблучка? – Євгенія перехопила долоню Антоніни. Тоня засяяла і
Тоня прокинулася о пів на шосту. Не від дзвінка будильника – від болю. Бік
Ніна втомлено опустилася на диван і відкинула голову на спинку. День важкий був. На
– Диван ми поставимо тут. Андрій відірвався від планшета і на мить підняв очі
– Та як у тебе рука піднялася таке зробити? – А що жахливого, не
Світлана стояла на сходовій клітці та слухала, як за дверима сміється мати. Сміється по-новому
– Гарна ти, Тетяно, господиня, гостей приймаєш. Пощастило Миколі. Ось його колишня була, ти