Життєві історії 0
Майбутній чоловік – Андрій – був категорично проти життя за містом. «Колись на пенсії, може, й потягне до землі, – казав він, – а зараз я не збираюся по чотири години на день по пробках мотатися. Та й що у селі привабливого? Сум один!»
Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя
Життєві історії 0
– Навіщо нам такий тато, так Андрійку? Нам і вдвох добре, – сміялася мама. Коли Андрію було десять, мати познайомила сина з дядьком Ігорем. – Синку, дядько Ігор запропонував мені стати його дружиною. Він буде про нас з тобою піклуватися
– Ну от, тепер все працює, морозити буде, але перевірку зробити треба, – Андрій
Життєві історії 0
– Дати життя – це не лише на світ привести, мамо! Це ще й не дати цьому життю зламатися, коли воно зовсім тендітне…
– Ти тут ніхто, Катю! Просто додаток до свідоцтва про народження, – голос матері
Життєві історії 0
– Та ви просто дріб’язкові та жадібні! Через шматок м’яса такий скандал вчинили! Звичайні люди допомагають друзям! – Що ти несеш? Про яку допомогу ти говориш? Ви потребуєте? Голодуєте? Ні, ви просто захотіли пожерти та відпочити нашим коштом! І потурати вашому нахабству я більше не буду! Зрозуміло?
– Колян з Іркою пропонують у вихідні на шашлики вибратися? Поїдемо? Давно не збиралися,
Життєві історії 0
– Ти жахлива мати! Ти нічого для мене не зробила! Нічим ніколи не жертвувала! Тільки про себе й думаєш! – А чому я маю жертвувати, Діано? Я дала тобі освіту. Я дала гроші на перший внесок за квартиру. Пам’ятаєш? Вісімсот тисяч. А ти замість іпотеки вирішила відпочити, й спустила все за три місяці. Що ти ще від мене хочеш?
– Доню, може заглянеш до мене на вихідні? Ми так давно не бачилися, я
Життєві історії 0
– Марино, я вважаю, що в сім’ї має бути фінансова чесність. Ти заробляєш, я заробляю – ділимо витрати на їжу та побут навпіл. Жодної залежності, ніяких образ. По-партнерськи! Але щось пішло не так…
Ідея рахувати витрати навпіл належала Сергію. Він запропонував це ще до весілля – вони
Життєві історії 0
– Та ні, сонечко, він не поганий, просто нещасний. Важко сильній людині ставати слабкою. Погано те, що він руки опустив.
– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка. Марія сумно усміхнулася:
Життєві історії 0
– Не бери близько до серця! Просто це тобі урок на майбутнє. Не треба з ними так, по-доброму. – Вони ж користуються такими, як ти, за людей не вважають, сідають на шию і ноги звішують! Це в кіно романтика. А в житті все, як на фермі: поки не свиснеш, поки не гаркнеш – ніхто не побіжить годівницю наповнювати
– Сонько, ти? Тебе і не впізнати! Оце так зустріч! Я здригнулася й обернулася.
Життєві історії 0
– Ти просто егоїстка! Ти нас позбутися вирішила! Собі посудомийку купила, а ми голодні сидимо! – Галю, ти минулого тижня в Буковель їздила. Відпочивати! Тоді не голодна була? – Це інше! Я працюю, маю право!
Лариса Петрівна повернулася з магазину із продуктами, пройшла на кухню, та розібрала пакети. –
Життєві історії 0
– Ми тут спини гнемо з ранку, а панночка ще не прокинулася, – пирхнула Галина Михайлівна, демонстративно стукаючи каструлею об мийку
– Ми тут спини гнемо з ранку, а панночка ще не прокинулася, – пирхнула

You cannot copy content of this page