Марина та Ігор мовчки розвантажували багаж із машини. Мовчання тривало вже понад годину. Спочатку
– Мамо, правда, ти могла б іноді… ну, не приходити. Просто посидіти вдома, виспатися,
Макар ріс без мами. Скільки себе пам’ятав, вони жили з татом удвох. Іноді приїжджала
– З’явилася? – посміхнулася завжди спокійна та тиха сестра. – І де тебе носило
– Мамо, не кидай мене! Ну, матусю! – Я ридав, уткнувшись їй у живіт.
– Не думав, що ти така! – Яка? – Дріб’язкова! – Це я дріб’язкова?!
Біда в селі Олександрівка завжди ходить обійнявшись із чутками. А вже коли Настя Кузнєцова,
– Мій чоловік мізками працює! У нього черга із клієнтів стоїть! Він не возитиметься
Варя та Денис жили разом уже понад два роки. Ні в нього, ні в
– Сашенька, я тобі пиріжків з цибулею та з яйцями принесла, як ти любиш,