-Іринко, пробач мені! – обійняв дружину Ігор . – Замість того, щоб підтримати тебе та спокійно все обговорити, пішов і загуляв. Давай забудемо про нашу сварку. Житимемо як раніше. А вже дасть Бог дітей – не дасть – приймемо як належне
Ірина не виходила в нього з голови, з того моменту, як Ігор вперше її
У Віри з’явилася дочка Аня ще до закінчення школи. Для батьків це було великим ударом, адже дочка добре вчилася в школі і була зразковою донькою
У Віри з’явилася дочка Аня ще до закінчення школи. Для батьків це було великим
– Ти чого намагаєшся? Нічого тобі від моїх батьків не відломиться – бо ти ніхто! – Гаркнула “сестра”
Іван та Марія почали зустрічатися ще на початку четвертого курсу інституту. Почуття були взаємними,
– Дякую вам, що ви тоді мене вигнали…
Люба сиділа в кімнаті й підраховувала майбутні витрати. Чоловік Валера казав, що з цієї
– Рито, це мої гроші, я їх заробляю! Що хочу – те й роблю! – Роздратовано озвався чоловік. – Ось, як сама зароблятимеш – тоді і поговоримо…
– Ми з мамою все вирішили! Ти виходиш працювати.! Сестра посидить у декреті за
– Ось тобі, а не хлопчика, сама по мужиках шастай, дитину не чіпай! Наш Юрко, наш і крапка! А ти йди … йди з богом … Ех Вірко, Вірко … що ж ти наробила …
– Мамо, знайомся, це Віра, моя наречена, ми одружуємося, мамо! Людмила Василівна дивилася на
Запах щастя…
Марія припаркувала машину. Ще одна крамниця, і все! Вже купила фрукти, ігристе, цукерки. Залишилось
– Поліно, треба терміново рятувати брата! Борги у нього! До кінця тижня потрібно віддати чотириста тисяч! – Незворушно заявила мати
– Поліно, сьогодні не затримуйся ніде, ми з батьком хочемо з тобою поговорити, –
Три мами…
Тільки пізно ввечері Ніна нарешті повернулася додому. Родичі навперебій запрошували її до себе, але
– В пансіонат їдемо, – спокійно відповів Микола, – мати вирішила, що в будинку для літніх людей їй буде спокійніше. Василь витріщив очі: – Куди?! – Тихо ти, – Семенівна не дала Василю висловити своє обурення, – сам же кажеш: не просихає Коля! Не можу більше дивитися на те, як він себе губить
На черговій станції в приміську електричку увійшла колоритна пара: невисока, щупленька жінка похилого віку

You cannot copy content of this page