Життєві історії 0
-Ліда. Навіть не знаю, з чого почати… Я подав на розлучення. Донька виросла, я чекав цієї хвилини. Може ти не помічала, але я став іншим. Заради доньки я не помічав твоїх причіпок, вів господарство, коли ти затримувалася на роботі. У нас давно немає спільних інтересів, кохання теж зникло. Живемо, як два сусіди…
Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які
Життєві історії 0
– Та ти взагалі сама винна! Ти що думала, що я в монастир піду? Я чоловік! Я не можу чекати цілий рік, поки тобі схочеться, – обурився він. – Зараз у тебе пузо, а що далі? Потім діти будуть, із ними теж не до цього. А потім – вічний головний біль? Якої взагалі реакції ти чекала від мене?
– Ой, господи! Ну, подумаєш, сходив ліворуч! Усі мужики такі. Годі нити! Іди мирись!
Життєві історії 0
– А що, якщо ми їй разом хоча б у саду порядок наведемо? Всі разом, хоч трохи? Га? – А що, й справді, вже їй буде цікавіше у віконце дивитися, не на траву й кропиву, а на квіточки. Я тільки «за»
Весняний вечір зі згасаючим за лісом сонцем зібрав сусідок у селі, як завжди на
Життєві історії 0
Святе місце порожнім не буває…
Марія сиділа в кабінеті жіночого лікаря і дивилася, як вона щось писала у її
Життєві історії 0
– Вони не мають грошей. – А по них і не скажеш! – Тобі звідки знати? – Спостереження. Квартира чотирикімнатна на двох. Машина дорога. Чому ми не можемо жити з ними? Чому вони не хочуть розміняти? І на дні народження твоєї мами стіл був не з дешевих продуктів. Та й одягнені вони добре
– Ну що, Таню, тепер ти у нас міська будеш. Даремно я бабусин будинок
Життєві історії 0
– Я знаю, що ти більше не любиш тата, хоч він дуже гарний… Але дуже прошу: мила, гарна, добра мама Юля! Не забирай від нас сестричку! Не забирай Марійку…
Іван одружився вдруге, коли його доньці від першого шлюбу було вже вісім років. Перша
Життєві історії 0
– Цим ти вирішила годувати гостей? – проскреготіла зубами жінка. – Чим вас не влаштовують піца та роли? Між іншим, це далеко не дешева їжа
Віра була категорично проти святкувати свій день народження. Однак свекруха, дізнавшись про те, що
Життєві історії 0
– Ну і вигляд у тебе, подруго. Завжди знала, що заміжжя та материнство жінку не прикрашають
Ірина пообідала, вимила посуд і лягла подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга
Життєві історії 0
– Ти переміг, Вадиме, – сказала вона рівно, без жодного виразу. – Тепер це все твоє. Насолоджуйся!
– Вечеря готова. Смачного! Металева каструля опустилася на стіл із глухим, важким стукотом, який
Життєві історії 0
Та й взагалі, син має жити з матір’ю, допомагати
– Іринко, мене скоротили. Половину підприємства і мене у тому числі. Решту у відпустку

You cannot copy content of this page