– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?
Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що,
– Я дивуюся, чому ти Янку біля себе терпиш? – Спитав якось Поліну Артем – її юнак. – Вона тебе постійно чіпляє! – І ніби з посмішкою каже, а чомусь по фізіономії хочеться врізати. Ні, я, звичайно, ніколи на жінку руку не підійму, але бажання є
Яна з’явилася у них у школі у п’ятому класі. Невисока дівчинка в білій блузці,
– Мамо, де гроші із сейфа? – А чого ти так дивишся? Ми гроші на дачу витратили, – вона знизала плечима. – Все одно тобі на квартиру б не вистачило
– Невже вкрали? – прошепотіла Марина, дивлячись у порожній сейф. Металева коробка зяяла темнотою.
– Отже, неодружений. А вдома двоє дітей чекають тата, якого мама відправила «відпочити з колегами». – подумала Олеся
— Вибачте, але вас немає у списку, — жінка на вході похитала головою. Олеся
– Згадали! А якби я нічого не досягла, то мене б ще раз забули?
Ліда одразу зрозуміла, що мати дзвонить із приводу грошей, які знову потрібні для Інни,
– Слухай, а коли ти повернеш гроші, які брала минулого разу? Повисла пауза. – Які гроші? – На лікування Єгора. П’ятнадцять тисяч гривень. – А-а-а, так! Звісно, ​​поверну. Щойно Ігор влаштується
— Вірунько, доню, виручи нас ще разочок, — Ганна Сергіївна притиснула до грудей телефон
– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину…
Ліда чекала на виписку з лікарні. Донька з’явилася на світ трохи раніше, але головне
— Ти нарешті приїхала! – Простогнав він. — Я вже почав марити! Мені здавалося, що мене оточують білі ведмеді! – Температура яка зараз? — Тридцять сім та шість! Бачиш, як росте! Ще трохи, і я згорю живцем!
— Дарія Вікторівно, вам дзвонять! – крикнула колега через весь офіс. Даша підняла слухавку,
Чужою мені стала жінка, яка бачить у мені лише гаманець. Яка приходить не обійняти сина, а випросити гроші
— Володю, невже не можна було просто відвідати сина? — Галина Петрівна поправила хустку
– Не дай боже купити таку квартиру! Там вгорі така особа живе. Ми її називаємо Наталка-гультяйка, – сказала сусідка і посміхнулася. – А чоловіка в неї немає? – Поцікавилася Даша. – Та що ти, люба! Який там чоловік! У неї четверо дітей і всі від різних залицяльників. Та ще дамочка!
– Та кричи скільки тобі влізе! Народила тебе на свою голову, тепер ось мучуся!

You cannot copy content of this page