Життєві історії 0
– Він дізнався, що ділити нічого. Квартира, машина, рахунки — усе оформлено на нас із мамою. Пам’ятаєш, як ти тоді опиралася? А ми наполягли. Ольга згадала, як три роки тому батьки переконали її записати майно на себе. «Мало що в житті буває», — казала мама
Вечір, коли Оля почула раптову пропозицію чоловіка розійтися, починався, як завжди. Наспівуючи щось собі
Життєві історії 0
– Мамо, годі дурити людей! Зовсім совість втратила! – Нічого я не дурю! – обурилася Тамара, притискаючи конверт до грудей. – Мій будинок, що захочу, те й зроблю!
Тамара повільно підвелася з-за столу. У руці – згорнутий конверт із якимись паперами. –
Життєві історії 0
Заберіть хто-небудь цього котяру – нищить всю квартиру, їсть виключно один вид дорогого корму, згриз всі мої туфлі
У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи,
Життєві історії 0
– Не можу повірити в це! Мій найкращий друг доводиться батьком Олексію! Більше чотирьох років няньчив сина і не міг подумати, що він не мій
Інна та Віктор любили один одного зі школи. Після її закінчення Віктор вступив до
Життєві історії 0
– Олеже, тобі тут якийсь лист прийшов! – гукнула вона чоловіка. – Я вирішила пошту забрати, бо все вже стирчить з поштової скриньки. Напхали реклами, газет якихось, ледве платіжки витягла, та ще й конверт оцей звідти випав! Адреса не наша – номер будинку інший. А прізвище й ім’я по–батькові – твої. І номер квартири наш!
Олена прийшла додому з важкою сумкою продуктів. В іншій руці вона тримала купу якихось
Життєві історії 0
– З нас машина, а з вас квартира, – сваха говорила тоном, що не терпить заперечень. – Це ж справедливо?
– Вони з порожніми руками приїхали, – прошепотіла донька Ганна, дивлячись у вікно. –
Життєві історії 0
– Ось так воно, батьків доглядати! Рідним дітям не потрібна, а невістка повинна!
Ганна відчинила холодильник і задумалася, чим нагодувати доньку на сніданок. На задньому плані чоловік
Життєві історії 0
– Кидай посуд, іди за памперсами! Увечері домиєш, коли зі школи повернешся, – скомандувала Наталя. – Мамо, я не встигну! Я й так спізнююся, класна лається, – заперечила Яна. – Нічого страшного, якщо запізнишся на десять-п’ятнадцять хвилин! Я раніше школу зовсім прогулювала і нічого. Як бачиш, жива-здорова
– Янко! Ян, ну ти чого стала, як вкопана?! Давай швидше, бо в кіно
Життєві історії 0
– Ти не розумієш усієї вигоди! М’ясо, овочі, – все екологічно чисте, своє! Працювати не треба, тільки годуй худобу, та за городом дивися. – Ось і займися цим сам! Що ти робиш у курортному містечку? Відпочиваєш? Чому не допомагаєш батькам? – Це взагалі-то жіноча робота
Ліна була дуже рада зміні прізвища. Нарешті це сталося! Зробити такий крок вона хотіла
Життєві історії 0
– А-а, вам аби швидше мене на той світ спровадити? Ну дякую, онученько! Так і знала, що ви всі сидите і чекаєте, коли мене вперед ногами винесуть!
– Совісті в тебе немає, Юля! Бабуся твою маму виховала, людиною зробила, а ти

You cannot copy content of this page