Олег, розлючено смикнувши дверцята холодильника, мало не розвалив уміст на полиці, а один із
На лавці біля крамниці я гортала телефон, у метушні буденного вечора нікого не виділяючи
— Ми повинні здати його в дитбудинок, він нам не потрібен! — заявив мені
Таню виховувала одна мати. Батька дівчина ніколи не знала. І, якщо чесно, знати не
Наташа нагуляла – як висловлювалися у них у селищі – дочку Настю у вісімнадцять
— Тату, ну послухай мене, — до старенького присіла вже немолода жінка. Вона взяла
Ірина поспішала додому. Вона страшенно скучила за рідним містом, улюбленою вулицею та своєю квартирою.
– Що ти тут робиш? – Запитала Юля колишнього чоловіка, наткнувшись на нього біля
– Це що у тебе відчинено? – Анастасія стояла біля ноутбука, однією рукою тримаючи
Таня дивилася на обручку, що поблискувала на пальці, й згадувала, як усього пів року