– Це правда? Все дістанеться Кірі? Мама насупилася, дивлячись на заповіт. – Доню, ти ж знаєш, яка Кіра… їй складніше. Вона така чутлива! – А ви про мене подумали? Чи я просто дійна корова, яку можна використовувати, поки їй не доведеться самій шукати вихід? – Розгубилася старша дочка
Якщо у мене колись і були сумніви щодо мого місця в сім’ї, вони зникли
– Ви живете в моєму будинку і смієте дорікати, що я не працюю? – Вкрай обурилася невістка
Квітневе сонце било в очі, змушуючи мружитися. Марина котила візок по розбитій доріжці, об’їжджаючи
– Послухай, невже тобі ніколи не хотілося з рідним батьком поговорити? – Хотілося! Дуже хотілося! Але вам було ніколи, коли я цього потребувала! А зараз я виросла, тож йдіть, “тату”, до дідька…
Свого рідного батька Світлана практично не пам’ятала – він пішов із сім’ї, коли їй
– Дімо, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – Злякано запитала дружина
– Дімо, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – Запитувала
– Я скільки разів повторювала, що то кімната моїх онучок! Забери зараз же свою дочку! – Репетувала свекруха
– Мамо, нагадую тобі, що в суботу я прийду додому не один. Я запросив
– Вадиме, я не зрозуміла, чому твоїм батькам потрібно купити подарунки, а моїм – ні? – Тому що мої нам цю квартиру купили, а твої тільки шафу і цей холодильник найдешевший…
Чоловік прийшов із роботи. Зайшов на кухню та сів за стіл. Дружина поставила на
– Гарна дружина! Нічого не скажеш! Поки чоловік на лікарняному ліжку лежить, вона з чоловіками гуляє! – Почула Аля обурений голос свекрухи
– Гарна дружина! Нічого не скажеш! Поки чоловік на лікарняному ліжку лежить, вона з
– Ну, не вбивайся ти так, Зіно! Може не все так погано! Може чоловік твій і не туди зовсім ходить, куди ти надумала. Га, Зіно? – Пирхнула подруга Антоніна
– Ну, не вбивайся ти так, Зіно! Може не все так погано! Може чоловік
– Без ювілею твоя дружина обійдеться, краще сестрі кредити допоможи погасити, – безсоромно заявила свекруха
Надія сиділа за кухонним столом, гортаючи каталог із банкетними залами. Їй скоро тридцять, і
– Я в сім’ї одна така не дуже гарна, – зітхала Тетяна. – Не дарма я в селі так нікого собі й не знайшла
Тетяна крутилася на кухні і поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її

You cannot copy content of this page