– Втішили на старості років! Приживалку якусь взяли із дитячого будинку! – Антоніно Юріївно, це ж ваша онука! – намагалася довести протилежне Юля. – Яка вона мені внучка? Ви чим думали, коли дитину з дитячого будинку притягли?
– Ну що, Юліє Альбертівно, порадувати вас мені нічим … – жіночий лікар –
– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум! А мені – дулю з маслом? – Образилася дружина
– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум. А мені –
-Наталя, та що ти вагаєшся? Такий шанс! Я переїхала б до нього не роздумуючи.
Наталя Петрівна стояла біля прилавка з овочами з сумним поглядом: картопля була дрібна, капуста
-А де Максим? – весело запитав він. Ліля не знала, як вимовити це вголос. Вона не змогла звикнути до звучання цієї фрази. -Максима більше нема
Ліля не любила свята, бо у ці дні почувалася особливо самотньою. Ні, звичайно, батьки
-Що це за така стара у тебе хатня робітниця? Повільно все робить? Що відповів чоловік, вона не почула – не стояти ж, слухати!
Тетяна господарювала на великій затишній кухні. І все в неї так добре виходило! У
– Ти повинна продати цю квартиру і віддати мені половину грошей! – Нахабно заявив брат
Ірина зібрала зі столу брудні тарілки та пішла на кухню. Юрій, її молодший брат,
– Ми вирішили продати свою дачу, бо ви нас з Наталкою дістали! – Сказав син надоїдливим батькам
Костянтин витер з чола піт, дивлячись на криво підрізаний кущ жасмину. Поруч стояла його
– Ти ж розумієш, що жити з батьками – це не нормально? – сказала мама за вечерею. – Чому не нормально, мамо? А з ким я маю жити? Взагалі-то, мені всього двадцять і я навчаюсь на денному
– Ти ж розумієш, що жити з батьками – це не нормально? – сказала
– В дачнобу будиночку хтось був! Ольга розгубилася. Невже чоловік її зраджує?..
Борис поїхав у відрядження на два тижні. Хотів спочатку приїхати у вихідні, але щось
Пізній дзвінок…
– Не смій їх запрошувати! Чуєш? Ні під яким приводом! – Це ж твій

You cannot copy content of this page