– А що, як ми продамо нашу квартиру, квартиру брата і мами, і на всіх купимо великий будинок? Ну, круто ж? – Видав чоловік. Але невдовзі пошкодував
– Я ж учора до мами їздив, – доїдаючи борщ, промовив Кирило, – і
-Синку, синку, що ж ти наробив?
-Діма, це ти? Ти чому тут сидиш? – Зіна витерла піт з чола, вона
– Як з цим жити…
– Мамо, можна я у вас трохи поживу? – Ганна ледве стримувала сльози. –
І так вони мило спілкувалися, так шепотілися удвох, що й водою не розіллєш їхню дружбу. І Олі стало тепліше. Не було в неї ніколи такої мами, хоч і чужої, але мами
Михайло привів знайомити свою Олю з батьками. Батько, Павло Іванович, все мовчав осторонь. І
– Тут я нормального чоловіка не знайду. Мені що, все життя одній кукувати? Поїду. Там місто велике. Можливості. Василь з вами залишиться. Він… Ну, коротше, не треба його показувати нікому. Тут ганьби вистачає…
– Що це ти, Вітю, останнім часом ходиш, як у воду опущений? Сталося що?
-Якщо ти все-таки хочеш, щоб я з тобою одружився, то тобі треба змінитися! Я ось навіть список склав, якою ти маєш стати!
Оксана Петрівна овдовіла несподівано. Одного разу її чоловік просто не прокинувся вранці. А ще
– Ти порівнюєш мене з нею? Тоді спершу стань таким, як її чоловік. – Твердо сказала я
Ми сиділи на кухні. Звичайний вечір суботи. Я розмішувала цукор у чаї, а в
– Кажуть, син йому нерідний, його дружини. А вона їх кинула
Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три.
– Тітко Валя, ти не чула, що за обставини там у них на роботі? – Знаю, мила про його обставини. Уся контора знає. Звати її Марина. Молода, висока, чорне волосся фарбоване, як у циганки
– Яка важка у тебе робота, – сказала Ольга, зустрічаючи чоловіка, – люди спати
– Ну, я вважаю, що ти за матір’ю доглядатимеш? – недбало поцікавився Микита. – Ти ж мамин улюбленець, от і повертай тепер борги! – Заявила сестра, і вийшла з кімнати
– З чого ти взяв? – примружилася Олена. – З того, що у мене

You cannot copy content of this page