Без мене, дурної, жадібної старої тобі буде легше. Я знаю… Пробач мені за ті шпильки. Вибач, дочко.
– Мамо, – повернувшись із магазину, дочка поставила на стілець пакет з продуктами, –
– Тату, дозволь мені жити
– Ні, я сказав ні! Я не зможу прийняти та полюбити цю дитину, –
– Людо, там це… – винувато посміхнувся Олексій. – Мама приїхала! – Що?! Ти не міг попередити? – зашипіла дівчина і почала шукати, що вдягнути. Не вистачало ще постати перед мамою в такому вигляді
– Людо, там це… – винувато посміхнувся Олексій. – Мама приїхала. – Що?! Ти
– Добре, ти поїдеш з нами, але я маю сказати тобі одну річ. Я не зможу стати тобі мамою і не зможу тебе любити, але я буду піклуватися про тебе і ти не повинен ображатися. Адже в нас тобі буде краще, ніж у дитячому будинку
Сьогодні був важкий день. Ваня поховав сестру. Нехай непутню, проте рідну. Вони не бачилися
– Боже мій! Через що ми розлучаємося! Петя точно збожеволів! – думала Віра Кирилівна. – І це після тридцяти п’яти років шлюбу
Віра Кирилівна дуже задоволена увійшла у квартиру з великими пакетами. – Милий, йди швидше!
– Ми подумали, що буде правильним віддати квартиру, яку тобі бабуся відписала, твоєму старшому брату, – говорила мати. – У них незабаром з’явиться друга дитина, і жити в однокімнатній їм буде тісно. А ти й з нами поживеш
Бабуся залишила Єгору у спадок квартиру, оскільки він був єдиним із трьох онуків, хто
– Хто батько твоєї дитини? Я тебе питаю! Від кого ти залетіла? – батько суворо дивився на вісімнадцятирічну Віру
– Хто батько твоєї дитини? Я тебе питаю! Від кого ти залетіла? – батько
– Ох, якби ти знав, Льошко, яка вона в мене нервова жінка! Тобі ще доведеться з нею познайомитися, і повір – знайомство буде не з приємних. Вона тебе вже ненавидить, ще не знаючи тебе, ти їй апріорі не подобаєшся вже за те, що “зірвав трояндочку, яку вона не тобі вирощувала”. Сам розумієш, є такі мами, і вона в мене якраз саме така
Льоша з Оленою лежали на дивані обіймаючись, і дивилися фільм. Фільм був нецікавий, актори
– Ігорю, – мати дзвонила синові, щоб посварити його. – Ти що, Наталці зраджуєш? Як це – ні? А хто тоді за моєї відсутності в будинку буває? Ключі тільки в тебе є! – Ігорю, я ж чудово знаю, де що в мене лежить. Я коли від бабусі твоєї приїжджаю, речі не на місці лежать, і продукти з холодильника зникають
– Ігорю, – мати дзвонила синові, щоб посварити його. – Ти що, Наталці зраджуєш?
– Андрюша, ну зробімо тест… таємно… ну не наша це внучка! Я прямо відчуваю…
– Андрюша, ну зробімо тест… таємно… ну не наша це внучка! Я прямо відчуваю…

You cannot copy content of this page