– Діду, знову пенсія скінчилася? Ти ж її тільки вчора отримав! Дід, сидячи за столом, почухав потилицю, винно хмикнув і розвів руками. – Сам не розумію, внучечко
– Діду, знову пенсія скінчилася? Ганна стояла посеред маленької дідової кухні, схрестивши руки на
– Бач, пані яка! – пирхнула Ніна Василівна. – Підвищення у них! А про дитину ви подумали? Йому он одяг новий треба купувати, а ви стейками харчуєтесь!
Олена втомлено масажувала скроні, намагаючись вгамувати наростаючий головний біль. Черговий робочий день добігав кінця,
– Знаєш, що я помітила? Пропадати почало після того, як твоя мама стала до нас частіше заходити
– Мишко, а ти не пам’ятаєш, куди поділася друга пачка гречки? – Іра перебирала
– Ми у відпустку, через те, що вам допомагаємо, не їздимо! А Рита зібралася в санаторій? А на які “мані”, вибачте? – Чому ми позбавляємо свою дочку відпочинку, а вона свого Іллю вирішила ощасливити? – Ну і змія ти, підколодна! – прошипіла свекруха, і пішла геть
– Ой, Наталко, як добре, що тебе біля під’їзду зустріла! Я тоді навіть і
– Та Сашко матері зателефонував, сказав, що вони вдвох побути хочуть, а ти заважаєш їм
– Знаєш що, внучок мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант
– Кучеряво живете, дітки – від подиву свиснув Віктор Іванович, і запитливо глянув на дружину. – А ти казала…
– Ой, Тимоша, не чіпай нічого, – замахала руками Тетяна, пригальмувавши біля будинку свекрів.
– Я повинна за бабусею доглядати, а свекруха спадщину отримає?
– Я повинна за бабусею доглядати, а свекруха спадщину отримає? Сама бабуся все чудово
– Послухай, може, недарма все це? Тобі не здається, що твоя свекруха і, можливо, навіть чоловік намагаються чогось від тебе досягти?
– Ох, яка все ж таки чудова у вас квартирка! – Зінаїда Михайлівна казала
– Який заповіт? Він не мав жодного заповіту! Та й навіщо? Я єдина спадкоємиця! – Взагалі то він мав заповіт, і склав його п’ятнадцять років тому. – Не може бути! Навіщо?! – У нас же ж немає нікого з рідні! Він що, мене зраджував
– Аліно Романівно, нам треба поговорити про заповіт вашого чоловіка, – нотаріус, Степан Маркович,
– Давай, синку, розповідай, як вийшло так, що ти в пелені приніс! – Розгублено запитав батько
Яна, студентка другого курсу юридичного університету, сиділа за письмовим столом у своїй кімнаті, та

You cannot copy content of this page