– Ось так, Сергію, їй ніколи! Я розумію, вони молоді, життя у них швидке, енергійне. А тут я, стара, зі своїми скаргами… Ех, Сергійко… – звернулася вона до сивого чоловіка на портреті…
– Маринко, а Катюша як, не хворіє? П’ятірку отримала? От молодець! А в тебе
– Якщо чоловік любить жінку, він до неї з Австралії на кенгуру прискаче! – Обурено сказав брат Роман
В магазин сьогодні можна було не заходити, тож після роботи Юля забрала з садка
– Ви прийшли, щоб сказати, що у вас і мого чоловіка з’явилися стосунки? – в лоб запитала Таня
Її появі Тетяна анітрохи не здивувалася. Навпаки, десь в душі, вона навіть чекала цього
– Ірочко, ти знову цього Максима до нас притягла? – З кухні долинав  голос матері, ніби вона таргана на свіжоспеченому пирозі застукала. – Скільки можна, га?
– Ірочко, ти знову цього Максима до нас притягла? – з кухні долинав  голос
— Ти не попереджала, що вони ночуватимуть у нас! Тим більше — два тижні! — вигукнув Коля
— Тетянко, сонечко, — промовила Валентина Петрівна, неквапно помішуючи цукор у чашці. — Хотіла
– Скільки будиночок коштував? – А навіщо вам? – напружилася літня мати. – Ну, як же! Після продажу квартири гроші треба було поділити на трьох. Мені, Ксюші та тобі. По-чесному…
Антоніна Федорівна на пенсію вийшла з радістю. Сорок років відпрацювала бухгалтером на заводі –
– Мамо, а це звідки? Ти ж казала – зв’язок загубився…
– Мамо, коли вже розберемо горище? – Олена, як заведена, знову повернулася до цього
– Привітайте мене. Нарешті в мене жінка, через яку я ночей не спав. Спасибі, Костянтину, за те що він її залишив, а я підібрав. Негоже такій жінці одній залишатися. А тепер кричіть “Гірко”. Але за весільним столом запала тиша
-Тепер ти тільки моя. І тепер я головний в нашій сім’ї, – сказав Антон
– Рідня висунула жорсткий ультиматум прямо за столом! – Моя відповідь розділила сім’ю
Галина поправила комір блузки перед дзеркалом у передпокої. Три роки тому, коли Віктор пішов
– Всі покупці не подобалися Тихону! А залишати свого улюбленця з бездушними людьми я не стану. Вони його виженуть на вулицю! А вас він одразу прийняв. Ну то як? Візьмете?
– Іпотеку схвалили! – щасливо видихнула Іринка з порога. – Вітаю, – посміхнулася Марина

You cannot copy content of this page