– Ну, годі базікати, – зупинив Назар. – Не ваша справа, навіщо вона приходить!- Тоді, тату, врахуй, – суворо сказала Олександра, – пізно тобі одружуватися, нема чого людей смішити, та ще й до молодих залицятися
– Стій, постривай, та зупинись ти! Не впізнав, чи що?! – Олександра, помітивши машину
– Мамо, а давай ти спробуєш на свою пенсію жити?!
– Мамо, а давай ти спробуєш на свою пенсію жити?! – Голос Лариси звучав
– А невістка, виявляється, яка у мене! Як я цього сорок років не помічала
Бабуся насилу встала з ліжка. По стінці дійшла до дверей. У сінях захопила миску
В один момент я втратила і сестру, і чоловіка. Обидва живі, з ними все гаразд, але для мене цих людей більше не існує
В один момент я втратила і сестру, і чоловіка. Обидва живі, з ними все
– Знаєш, чому я ніколи не піду від дружини до тебе? Ви просто різні із нею! Розумієш, ось ти… Ти готова сидіти, та покірно чекати. – Як той собака на ланцюгу, який задовольняється мискою з їжею. Дали поїсти – добре, а ні, ти так і сидітимеш покірно, і чекатимеш. – А моя дружина – вона не така! Вона інша! Така, що з рота свою їжу вирве у господаря, якщо він забуде її погодувати
Він почував себе тут вільно. Майже господарем. Але не був ним. Та й не
Більше не приходь, мамо. Ти вже достатньо наговорила
Більше не приходь, мамо. Ти вже достатньо наговорила. – Твоя дружина мені нагрубила, а
– Досить мені на лисину капати! – Пробурчав Вася. – Тільки дружиною стала, і відразу мозок виносити почала! – А це обов’язковий додаток, щоб тобі життя медом не здавалося! – засміялася Люда
– Людко, де мій паспорт? – Прокричав Вася на всю квартиру. – Коротше, знайди
– Ти не замислювалася, чому природа так задумала – ви, жінки, старієте набагато раніше за нас, чоловіків
– Валю, все вирішено! У суботу в Ані на дачі збираємось! Досить, скільки можна
– Ні, Маріє, так справи не роблять! Ти, або, як годиться даруй, щоб у спільній власності квартира ця була, або не даруй зовсім, а то не по-людськи це виходить, буде мій син жити на пташиних правах! – Обурювалася майбутня сваха
– Ось даремно ти так, свахо! Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають,
Щоб не випробовувати долю
Красива і волелюбна Алінка закохалася, причому закохалася в такого красеня Гліба, що навіть самій

You cannot copy content of this page