– Затримувати тебе ніхто не збирається, – спокійно відповіла Олена. – Тепер тобі просто доведеться думати, як забезпечувати себе, і нашу дитину, а не будувати хитрі схеми, щоб втекти без наслідків
– Ти знову вечеряти не будеш? – Олена втомлено подивилася на чоловіка, який щойно
– Чому в мами ти їси все, навіть, якщо це схоже на комбікорм, а вдома раптом стаєш знатним гурманом? – Роздратовано запитала дружина, і влаштувала йому сюрприз
– Знову курка? – Олексій відсунув тарілку, навіть не скуштувавши. Алла глибоко вдихнула, намагаючись
– Перейду одразу до справи. Я зустрічаюся із вашим чоловіком! Ми разом уже давно. – Що, вибачте? Що означає зустрічаюся? – Ми разом! Ми пара! – Ти його коханка, чи що? – Збентежено запитала дружина
– Знову всю каву випили, – Ольга жбурнула порожню банку з-під улюбленої кави у
– Мамо, ми так вирішили! Тобі одній трикімнатна квартира ні до чого
– Мамо, ми так вирішили! Тобі одній трикімнатна квартира ні до чого! Лариса Михайлівна
– Льоша, це чиї туфлі? – Люда стояла в коридорі, тримаючи в руках червоні туфлі на тонких шпильках. Голос її здригнувся, але вона намагалася тримати себе в руках
– Льоша, це чиї туфлі? – Люда стояла в коридорі, тримаючи в руках червоні
– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу
– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини!
– Виходить, мені треба чекати, поки ви підете на той світ? – Тільки квартира мені потрібна зараз, а не колись у майбутньому! Андрій же не чекав
– Ти що, правда вважаєш, що я повинна ось так просто чекати, коли ви
Мати поставила синові умову, щоб він одружився цього року! Але на дівчині, яку вона схвалить, іншу – на поріг не пустить! І син вдався до хитрощив
– Синку, прошу тебе, вибирай собі наречену з натуральною красою. А то знаю я,
– За свій багатий життєвий досвід я вдосталь надивився на дуже впевнених чоловіків, у яких роги щосезону оновлювалися. Бути одним із них я не хочу! – Я дуже хотів би довіряти тобі, як раніше, але після тих знімків, які ти ховала від мене… Сама розумієш, обпікшись на молоці…
– Ти порпався в моїх речах?! – голос Дарії звучав схвильовано й ображено. Чоловік,
– Діти, не треба! – Тихий голос матері прорізав розжарене повітря. – Ваш батько любив вас обох. По-різному, але однаково сильно. Але вони вже не чули. Старі образи, що збиралися роками, прорвалися, як весняні води
Скрип підлоги змусив її обернутися. У дверях стояла Ольга – сувора, підтягнута, у діловому

You cannot copy content of this page