– Я ж просила один вечір! Один! Просто ти і я! – Ти справді не розумієш? Мені не потрібен бенкет. Не потрібні ці подарунки, які потім обертаються чеками в мінус. Я втомилася від того, що моє «я» в цьому шлюбі, як додаток: начебто є, але ніхто не користується
– Льошо, я тільки одне прошу: без гостей сьогодні, гаразд? – Іра поправила сережку
— Сказати що? Що ти вкрав наші спільні гроші? Гроші, які ми відкладали на поїздку до Туреччини?
— Даш, тільки послухай! Я бачив неймовірний кухонний гарнітур у «МебліСвіт»! Ідеально підійде для
Тихе щастя…
– Облиш ти, Вірко, ці вікна. Через те, що ти їх натираєш, Василь не
— Ми приїхали на заробітки. Сама знаєш, що в нашій глушині все гірше й гірше. От ми з Петею вирішили поїхати в Київ, заробити грошей і дочці допомогти
— Вєрочка, відкривай, це свої! — голос родичів дівчина впізнала одразу. — Тітко Зіно,
– Ні! Єва залишиться зі мною, це навіть не обговорюється! – Ти ж знаєш, що я навряд чи колись зможу мати дітей! До дівчинки я щиро прив’язалася, і вважаю її своєю дочкою! А якщо тебе щось не влаштовує – подавай на розлучення! – Відрізала дружина
– Їй три роки, так? – напружено поцікавився Матвій, дивлячись на сплячу дитину. –
– Навіщо я одружився з цією красунею? Й року не минуло, а ми вже ненавидимо одне одного
Повертатися додому не хотілося, навіть після важкої другої зміни. Адже там на нього чекає
— Ти привела на світ чотирьох дітей? Забирай їх і викручуйся сама, це вже занадто! — заявив мені чоловік, щойно переступив поріг
— Ти привела на світ чотирьох дітей? Забирай їх і викручуйся сама, це вже
Хіба таким уявляла Інна своє заміжжя? Адже після весілля всього рік пройшов, і ось зараз сидить і витирає сльози
Хіба таким уявляла Інна своє заміжжя? Адже після весілля всього рік пройшов, і ось
– А це ще хто?! – раптом подумала Лариса. – Чия ця рука ледве видніється з-під ковдри?!
– Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла
– Якщо моя їжа вам не подобається, можете залишити мою оселю! Тут не ресторан! – Сказала невістка твердо
– Що з тобою сьогодні таке? – Ганна Іванівна суворо подивилася на невістку, ніби

You cannot copy content of this page