– Чоловік будуватиме кар’єру, а ти його обслуговуватимеш, – заявила родичка невістці, але отримала гідну відповідь
– Юлю, на неділю нічого не плануй, гаразд? Нас запросили на свято, – Діма
Якщо не підпишеш, звільню за статтею — за розголошення комерційної таємниці. Я зроблю тобі такий вовчий квиток, що тебе навіть офіціанткою в придорожню чебуречну не візьмуть. Ти мене зрозуміла?
Кавомашина в приймальні генеральної директорки сичала так надривно, ніби збиралася катапультуватися крізь вікно. Я
— Розлучатися я не хочу, забагато метушні. Але й жити з тобою далі теж не збираюся, — ці слова пролунали з вуст чоловіка наче вирок
— Розлучатися я не хочу, забагато метушні. Але й жити з тобою далі теж
— Ми ж не претендуємо на вашу квартиру! Аліна повернулася до неї. — Претендуєте. Коли робите собі ключі без моєї згоди. Коли привозите свої шафи. Коли самі вирішуєте, яку кімнату кому віддати. Коли обговорюєте тут ремонт. Просто ви називаєте це іншими словами
— Звільніть квартиру по-доброму, або далі вже розмовлятимемо через суд, — спокійно, але з
– Ну ні! Сина я не віддам! Досить з неї твого брата, – виховали! Вибач, що нагадую, але на правду не ображаються. Ми разом п’ять років, але я надивився на нього, поки він не пішов із життя
У Лізи з’явилася друга дитина у тридцять років. Старшому синові Максиму  було вже сім.
– Свою квартиру Наді відписую, а сама до тебе переїду! – Заявила з порога мати. Моя відповідь їй дуже не сподобалася
– Поліно, я тут все вирішила! Свою квартиру Наді відписую, а сама до тебе
– Рибу де сховав? У джакузі? – Жінка кинула чоловікові на стіл ваучер зі спа-готелю
– Вмотався я, Іро! Комарі – просто звірюги, кльова немає, ще й тягнучка на
— Я хочу, щоб ти згадав, з ким ти живеш. І що для мене означає цей день. — Я пам’ятаю. Але порядок є порядок. Живі — важливіші
Телефон замовк. Віра стояла посеред кухні, міцно притискаючи його до грудей обома руками. Тітка
– У нашій сім’ї баба слухається чоловіка, – заявив він. Але Міла втекла і жорстко помстилася
– Ромо, ми ж домовлялися! Я не збираюся кожних вихідних їздити до твоїх батьків!
— Своїх родичів до Києва привіз — ось сам їх і годуй. Я більше й пальцем не поворухну заради них
Валіза полетіла в коридор першою. Слідом за нею — чоловіча куртка, а тоді й

You cannot copy content of this page