З недавніх пір стосунки із сином дуже змінилися. Після того, як не стало матері Боря став некерованим. Хлопець покинув інститут, лаявся з батьком
— Тато познайомся, це моя майбутня дружина, і твоя невістка, Варвара! — Сяяв від
– Мамо, це я Кіра. У мене біда! Мене вигнав чоловік. Завтра вранці я приїду до вас з татом і житиму вдома. – Послухай, Кіро, у тебе більше немає батьків і більше немає рідного дому
Пізно ввечері пролунав дзвінок телефону. Я підняла слухавку і почула голос дочки. – Мамо,
– Ти розумієш, що кажеш? У нас буде дитина! – Саме так. Але я не хочу дитину. Тим більше прямо зараз, у нас же немає ні нормальної квартири, ні грошей, та й стосунків….- Вони вже давно не ті. – Прощавай, Олено. Речі потім заберу
– Юра, почекай, мені треба тобі дещо сказати. – Давай швидше, я вже запізнююся,
– Ти маєш продати дачу, мамо, мені потрібні гроші на перший внесок! – Зажадав Олексій
– Ти маєш продати дачу, мамо, мені потрібні гроші на перший внесок! – Зажадав
– Маріє, ну а чого це раптом я маю розв’язувати твої проблеми? Мені й самому гроші потрібні, чи знаєш. – Ми ж… разом. – І що? Ти мені не дружина, – кинув Микита так повсякденно, ніби це було чимось очевидним
– Маріє, ну а чого це я раптом маю розв’язувати твої проблеми? Мені й
– Чоловік вирішив, що я зобов’язана доглядати його здорову маму, але я знайшла вихід…
Оля поправила подушку на стільці та подивилася на екран ноутбука. За вікнами починався похмурий
Продумана невістка…
– Мамо, тату, зустрічайте! А ось і ми! У дверях стояв Діма з молодою
— Слухай, Лідо, а це правда, що твоя мати теж має право на половину твого майна? — спитав Сергій, як тільки но увійшов до квартири та побачив дружину
Сергій повернувся додому схвильованим. — Слухай, Лідо, а це правда, що твоя мати теж
Увійшовши до квартири, Єгор злякано озирнувся та одразу помітив дві валізи, що стояли збоку. “Вже й мої речі зібрала, — подумав він. – Гаразд. Діятиму, як мама вчила”
Ганна була впевнена, що чоловік на кілька днів поїхав до мами. У п’ятницю ввечері
– Я свою дочку не для того ростив, щоб вона за першого зустрічного вискочила! – Забирайся! І щоб ноги твоєї тут більше не було! Не дочка ти мені після цього! – Репетував батько, але невдовзі дуже пошкодував
– Ні, дайте сказати! – Борис Петрович почервонів від гніву. – Я свою дочку

You cannot copy content of this page