– Грошей на поховання матері не дам, у мене весілля на носі, – сказав
Павло повернувся додому втомлений. День видався важким. Чоловік очікував побачити дружину Арину, як завжди,
— Ось, — і літня жінка простягнула Ірині якийсь бланк. — Що це, мамо?
— Нікіта, йди-но прогуляйся, — звернулася вона до свого сина. Чоловік, який щойно спілкувався
— Семенівно, ти що, не в курсі? — здивовано спитала сусідка. Марія Семенівна підняла
– Який прострочений платіж? Ви щось плутаєте, немає в нас ніяких кредитів… Так, Юдіни,
– Мамо, ти тільки не хвилюйся відразу, гаразд? У нас тут… ситуація виникла. Непроста.
– Тетяно, може, не варто видавати йому гроші? – Андрій Миколайович нахилився до дружини,