Життєві історії 0
– Про що ти ще не подумав? Про те, що ми із Сашком на морі взагалі жодного разу не були? Що ти прогуляв сімейні гроші? Про те, що ти обдурив не тільки мене, а й батьків?
– Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, –
Життєві історії 0
– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити колег на весіллі? – Вибач, не встигла, – думаючи про щось своє, відповіла Дарина. – А тепер вже й сенсу немає їх розсилати. – Чому це? – Весілля не буде, – ледь вимовила Дарина. – Мій так званий майбутній чоловік усе дізнався
– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі
Життєві історії 0
– Зіно, ти сидиш? – Що сталося? – Злякалася я. – Та нічого страшного, – якось дивно сказала мама. – Просто зустріла вчора твою свекруху на ринку. Костя, виявляється, одружується. – Як одружується? Ми ж не розлучені!
– Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, – Валентина Петрівна похитала
Життєві історії 0
— Тоді мені варто купити нову сукню? Він глянув на неї з презирством: — Яку сукню, Алісо? Ти себе бачила? Думаєш, я це сказав, щоб ти пішла зі мною? Зійди на землю. Я не збираюся зганьбитися. Піду з однією знайомою, скажу, що тобі досі погано
— Артуре, я чекаю дитину! — вона ледь не збила чоловіка з ніг, кинувшись
Життєві історії 0
– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?!
– А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що
Життєві історії 0
– Де Соня? Свекруха підійняла брови з виразом щирого подиву. – Соня? А, кішка! Винесла надвір. – Що? – Набридла вона мені. Шерсть скрізь, репетує ночами, їсть, як не в себе. Два роки терпіла її, годі! Поживе надворі, нічого страшного. Кішки живучі
– Ти знову затрималася! Вероніка стягла з плеча сумку і притулилася до стіни передпокою.
Життєві історії 0
– Давно не бачились, приймай рідню
Зіна любила вранці не одразу вставати, а ще трохи поніжитися, подумати та посміхнутися новому
Життєві історії 0
– Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки
Іван виносив картоплю з льоху, коли повернулася дружина з тещею. – Ну, що сказали?
Життєві історії 0
– Світлано, я не жадібна! Але я не хочу віддавати свою квартиру! – Вам же одній три кімнати – надто багато! – Хто це вирішив, що забагато? Ти? Твої батьки? Мій син? – Усі так вважають
Ольга жила у трикімнатній квартирі у гарному районі. Квартира дісталася їй від батьків, і
Життєві історії 0
— Познайомся, синочку, це Оленочка! — гордо представила свекруха дівчину прямо за сімейним обідом, не звертаючи уваги на невістку
— Познайомся, синочку, це Оленочка! — гордо представила свекруха дівчину прямо за сімейним обідом,

You cannot copy content of this page